Сонячний зайчик)))
Коли почуття власної гордості та самоповаги рвало греблі на душі робилось якось моторошно і страшно. Із пам`яті вимивались слова... Такі як дружба, відданість, чуйність, відвертість, довіра. Цей сон, тривалістю в одну хвилину, руйнував все на своєму шляху. Та почепивши на чоло стереотипам гасло: "Правда на нашій стороні", - грав у шахи з совістю. Повітря ставало важким і холодним. Докладала масу зусиль, щоб вдихнути і не задихнутись. Життя висіло на солом`яній волосинці.....і здавалось ось-ось обірветься. Та раптом на щоку незграбно падав сонячний зайчик. Підкрадався до вуха.....І кричав аж до сліз, до болю, до немочі: "Живи!!! Живи!! жи...". І я прокидалась, розуміючи, що для щастя потрібно так не багато.....
