24.12.2011 18:35
-
581
    
  1 | 1  
 © Одягнута В Чорне

Жовті квітки

Тихо в кімнаті. Кружляє метелик  

І крильцями б`ється об жовті квітки.  

Сонячний зайчик танцює по стелі,  

І всі буревії в минуле пішли.  


Світ по шматочках у кожній хвилині,  

І в безлічі митей - великі світи.  

Чути терпкий, тьмяний запах полину...  

Чи смерті, застиглої поруч в петлі?.. 



Мелітополь, 2011 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.09.2017 13:10  Каранда Галина => © 

 

З днем народження, Юлю!

 25.12.2011 13:47  © ... => Анничка 

дякую за розуміння та підтримку) я на сайті недавно, а вже знайшла однодумців. мені дуже приємно)))

 25.12.2011 13:27  Анничка 

..гарно..
а навіщо боятись неминучого?
потрібно боятись, що коли ВОНА постукає у двері
не дай Боже усвідомити, що народився ти тільки для того, щоб померти.....
вірш гарний..ніби зустрічаєшся з НЕЮ з посмішкою на вустах..

 24.12.2011 19:40  © ... => Тарас Іванів 

дуже вам вдячна за високе поцінування мого твору)

 24.12.2011 19:39  © ... => Каранда Галина 

дуже дякую за пораду, але справа в тому, що життя і смерть - речі невід`ємні. якщо є перше, то обов`язково настане і друге. від цього нікуди дітись, хоч і хотілося б дуже, бо, як сказав той же Сенека, тяжко пам`ятати про свій кінець тим, у кого безліч бажань. тож якщо не дітися, то треба заспокоїтися і перестати нарешті панікувати, зачувши слово "смерть". звісно, то дуже прикро, але таке трапляється. і у своїх віршах я прагну відтворити не те, про що говорить більшість, а те, про що вона "коректно" мовчить

 24.12.2011 19:27  Тетяна Чорновіл => Каранда Галина 

Я сама вже не справлюся таку масу чорних тонів перевести в райдужні!!!! :)))))))))))))))))) Поки був сам Тарас, то ще з горем пополам! :)))))))

 24.12.2011 19:20  Каранда Галина => Тарас Іванів 

здається, Вашого полку прибуло! більшає чорних тонів)

 24.12.2011 19:03  Тарас Іванів 

Така творчість заставляє думати! Дуже і дуже гарно!!!

 24.12.2011 18:44  Каранда Галина => © 

вірш гарний.
насторожує, скільки молоді першою виставляють публікацію саме про смерть. та ще й ота цитата Сенеки... та й псевдонім!
дівчинко, переодягніться! гарно ж пишете, давайте про життя!