Про бібліотеки

Ясновельможному і найблагороднішому князю Карлу, (1) герцогу Кройї і Арсхотани, (2) князю (3) Священної Імперії, (4) кавалеру ордена Золотого Руна. (5)

Той твір «Про бібліотеки» який я написав, ясновельможний княже, заставив мене звернутися до тебе, як тільки я його закінчив. Кому невідомо, що ти серед благородних мужів Бельгії займаєш видне місце, заслуживши його діяннями і витонченим смаком? Адже ти вивчаєш і осягаєш з великою старанністю, нарівні з іншими мистецтвами древніх, їхні монети і бібліотеки. Про них, останніх, я ці замітки зібрав і склав, не закликом, але діяльністю твоєю натхненний. Бо я побачив приклади діянь тих великих правителів або ж героїв, з якими ти в подібних справах міг би змагатися і навіть з ними зрівнятися. Зрівнятися, говорю я, що тут дивного? Всі великі і гідні якості у тебе є, як і в тих мужів, що тебе оточують. Кого ще Бог, Природа, Доля побажали « всіма дарами вшанувати і гідністю щедро прикрасити?» (6) Бачу я твій родовід – він від царів. (7) Справи? Майже що царські. Душу? Воістину царствену. І що, як не піднесене і величне ти нею осягаєш, і у справах проявляєш? Для чого ходити далеко, взяти хоча б місто твоє Геврію. (8) Якому місту вустами і очима надано більше довіри, чим тому, про яке ти, як ні про яке інше, думаєш, і яке повністю оформлюєш, як і личить, своїми коштами, самим своїм духом. Які там справи твої? Обдаруванням, виключно обдаруванням, від природи даним, ти борешся і перемагаєш: і у справах високих, і в буденних, які ти підносиш. Однак все направляєш до порядку і пристойності. Воістину, назову тебе бельгійським Лукуллом. (9) Не вважай не гідним, ясновельможний пане, бути з ним порівняним. За свої заслуги той займає місце серед небагатьох великих, завдячуючи частим воєнним перемогам у квітучому віці. Незабаром, одначе, він направив себе на мирні заняття, тобто, дух свій і старанність почав зміцнювати, а також багатства свої пожертвував на насолоду та користь сучасникам і нащадкам. Він залишив після себе найкращу з бібліотек у Римі. В його домі, на банкетах, влаштовувались вчені диспути. Нарешті, він облаштував преторію і спорудив прекрасні будівлі, які, пізніше, високо цінували правителі Римської держави як місця для корисних справ і задоволень. Ти, наш правитель, кажу я, робиш те ж саме. Адже в нинішні похмурі часи, справи батьківщини і всієї Імперії влаштовані зі всією старанністю, гідною похвали. Ти, в кінці століття, ведеш нас до достатку та тріумфів. Тієї спокійної гавані, якою ти володієш, від зовнішніх небезпек захищеної і яка отримала ім’я «внутрішня», тобто, істинно безпечна. (10) ти знову цей стан повертаєш. Зайнятий іншими справами, ти вибираєш Геврію місцем нашої Академії (11) і возвеличуєш її, як я вже відмічав, справами. Хіба не на користь переважно мистецтвам і талантам ти це влаштовуєш? Наважусь сказати: всі твої знання, алеї для прогулянок, сади, фонтани, гаї – для нас побудовані і посаджені. Не тільки ті, хто живе тут ними насолоджуються, тобто – прогулюються, приходять, входять, але і ті хто має намір сюди прибути, будуть це робити. Вони прибудуть не заради одного Лованія, (12) але ради цієї насолоди. Я опускаю все менш значиме, все, що ти, мабуть, припишеш зухвалості чи лестощам такому собі Афінею. (13) Прекрасні і нині твої гідності, княже, але з часом вони ще більш себе проявлять. Будь щасливим у справах і дозвіллі! Будь впертим! Нас насищай тим самим, чим і себе! Нехай буде вічною твоя доброта і слава. Ми, ті, хто спільно говорять і пишуть, тобто, - вісники слави, достеменно твоє ім’я до небес піднесемо; самого ж тебе нехай прийме Господь, справедливий суддя і розподільник нагород.

Присвячую тобі, ясновельможний князю, вічно твій Ю. Ліпсій, з Лованію, за ХІІ днів до Календ липня, (14)

Літа Господнього 1602.

ПРИМІТКИ.

1)…Карл Шарль ІІІ де Круа (1560-1612). Правитель двох маленьких князівств в іспанських Нідерландах (Аврі і Аарсхот). Дім Круа ( у Ліпсія – латинська форма Кройя) відомий з ХІІ ст. різні його гілки мали володіння в Бургундії, Нідерландах, Угорщині. Молодий Карл, як і сам Юст Ліпсій, відмовившись від католицтва, прийняв кальвіністську віру (під впливом дружини кальвіністки) і бився проти іспанців, потім розкаявся і повернувся в лоно католицької Церкви. В 1598 році отримав титул герцога з рук Генріха IV, короля Франції. У своєму крихітному герцогстві був популярний як покровитель мистецтв і наук, створив при дворі подібність платонівської Академії. У себе в замку, в Аврі, він зібрав найбільшу в країні бібліотеку, колекціонував монети, влаштував картинну галерею (в його зібранні були роботи Рубенса, Іорданса, Веронезе). На його замовлення художник Адріан де Монтеньї прикрасив мініатюрами знамениті Albums de Croy, - альбоми картуляріїв (архівних документів роду Круа). Нарешті, він щедро допомагав Лувенському університету, де викладав Юст Ліпсій.

2)…Арсхотана – латинська форма назви міста Аарсхот ( провінція Брабант в сучасній Бельгії), столиця однойменного князівства, яке з XV ст. було під управлінням дому Круа (маркграфів, потім герцогів).

3)…Круа – перший у Священній Римський імперії германської нації баронський рід, зведений в 1594 році в ранг імперських князів. Імперські князі у феодальній ієрархії стояли лише на одну ступінь нижче курфюрстів, - князів, що мали право голосу при виборах імператора. Імперські князі засідали у другій палаті рейхстагу – Раді князів.

4)…Священна Римська імперія германської нації (Sacrum imperium Romanum nationis Teutonikae). З 962 року так називались володіння германських імператорів, що вважали себе спадкоємцями Римської імперії і Карла Великого. Південні Нідерланди (сучасні Бельгія, Люксембург і північно-західні департаменти Франції), підкоряючись Іспанії, формально залишались на початку XVII століття частиною імперії, тоді як Північні Нідерланди, не дивлячись на свою фактичну незалежність, ще розглядалися як бунтівна територія.

5)…Орден Золотого Руна – лицарський орден, заснований в XV столітті герцогом Бургундії, який і до сьогоднішнього дня залишається найпочеснішою нагородою в колах дворянства Європи. Карл де Круа був прийнятий до кавалерів ордену в 1599 році. Всього кавалерами Святого Руна були тридцять два представники роду Круа.

6)…Ліпсій цитує римського поета Тіта Лукреція Кара (біля 95 – 55 рр. до н.е.) Його поема «Про природу речей» популярно викладала атомістичну картину світу, пояснюючи всі явища природи природними законами, без втручання богів.

7)…За переказами, перші Круа були в родинних стосунках з королями Угорщини.

8)… Геврія – латинське написання назви містечка Авре (Havré) в Бельгії, де до наших днів збереглися руїни замку герцогів Круа, зруйнованого французькими військами під час революційних війн в кінці XVIII століття.

9)…Луцій Ліціній Лукулл (118 – 56 до н.е.). Римський полководець, консул Республіки 74 р. до н.е. Уславився перемогами над ворогом Риму, понтійським царем Мітрідатом, і отримав титул Понтійський. Його багатство і банкети увійшли в поговірки. Зібрана ним величезна бібліотека була загальнодоступною, на що особливо звертає увагу Юст Ліпсій.

10)…Французькою мовою havré означає і гавань і сховище.

11)…Гурток вчених і письменників при герцогському дворі створювався скоріше подібно до Нової Платонівської Академії у Флоренції, яку за сто з лишком років до цього фінансували банкіри Медичі. Прообразом слугувала древня Академія в Афінах, заснована Платоном.

12)… Лованій (Lovanium) – прийняте Ліпсієм латинське написання назви міста Лувена або Левена, знаменитого своїм університетом, найстарішим на території Бельгії, заснованого а 1425 році. Герцогу Карлу належав там один з родових замків Круа (який згодом перейшов до його сестри, в заміжжі – герцогині Аренберг, і який і нині є частиною комплексу університетських будівель). Карл де Круа надавав заступництво університету, в якому Юст Ліпсій викладав багато років, і де йому в 1853 році встановлять пам’ятник.

13)… Афіней (ІІІ ст. до н.е.) Грекомовний письменник, родом з єгипетського міста Навкратіса, що жив у Александрії, потім у Римі). Його головна праця, відома в перекладах як «Банкет мудреців» або «Бенкетуючі софісти», являє собою компіляцію найрізноманітніших відомостей, історичних, географічних, технічних, музикознавчих, філологічних, кулінарних і т.д., витягнутих із книг Олександрійської Бібліотеки.

14)…Ліпсій приводить дату за римським календарем, в якому календами іменувався перший день місяця. За ХІІ днів до календ липня відповідає 18 липня (1602 року).

Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.

Бельгія, 1602