По той бік скла. Місце, яке чекало короля
Того дня Неро чомусь робив усе, як Сільвестро. Ловив птахів, бігав по винограднику, зникав між лозами, а потім зупинявся біля вікон першого й другого поверхів і довго вдивлявся в будинок. Сонце ковзало по склу, за фіранкою щось ворушилося, і Неро терпляче чекав. В його будинку тепер жили Мія і Фріц. Колись цей дім був його світом, і він не думав, що одного дня дивитиметься на нього звідти. Так само як Сільвестро розглядав Неро - знизу, крізь скло. Пізніше Неро повернувся на килимок, скрутився калачиком і поклав морду на лапи. Я вже хотіла піти, коли він підняв голову, подивився просто на мене - і повільно заплющив очі. Точно так, як робив Сільвестро. Дивна річ ці близнюки: один пішов, другий залишився, а життя все одно знайшло спосіб поміняти їх місцями.