26.04.2014 13:31

для всіх

433

2 | 2

 © Ірина Червінська-Мандич

Остання Тара

Розгортайте сувої пергаменту,

Діставайте гусячі пера,

Вмочуйте їх у чорнило

Із тогорічної сажі

І бузинового соку,

Починайте писати про те,

Як хвилюється ленстерський Бойн,

Аж до Ірландського моря,

Навіть давня шляхетна форель

Тихо завмерла на дні,

Сріблом луски не тривожачи

Сонячного проміння.

Записуйте, літописці,

У вічні свої писання,

Як ніжне зеленотрав`я

Тріпоче від шалу Норд-Осту.

Вкарбовуйте знаками те,

Як вітер – заручник землі –

Клятву підносить до неба

Із пагорба древньої Тари,

Клятву, що в’яже стихії

І чотири сторони світу.

Сьогодні востаннє друїди

Народжують диво вогню

На святі усіх королівств,

Востаннє реве Камінь долі,

Відчувши прихід короля.

Чи знав ти, Леогайре мак Нілле,

Що скоро смарагдові кола

Навіки свої ж прокленуть?

26.04.2014