Вечір. Тихо падає сніг за вікном. На столі стигне кава. У попільничці ще дотліває сигарета...
Щастя було так близько. А тепер, що тепер? Щастя вкрите чорною вуаллю... Несерйозно. Смішно. Дурнувато. Щастя воно яскраве, кольорове, грає барвами...
Ні, я стану щасливою, колись потім, через рік, два, десять... Точно стану і ти будеш поряд.
