30.09.2011 00:25

-

746

3 | 3

 © Наталка Янушевич

Осінь вечірня…

Майже не чути гілочки хрускоту, 

Квапиться в нірку їжак. 

Перед смерканням тиші акустика 

Не відпускає ніяк. 

У ластовинні листя покручене, 

Шле манускрипти землі. 

Вітер злітає старими поруччями  

І засинає в імлі. 

Сходи зникають в кленовому мотлосі 

І розумію тоді: 

Осінь вечірня пахне самотністю – 

Хочеться в затишний дім. 

2011