Тихо падає сніг
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Тихо падає сніг,
Стан тендітний води,
В хороводах сніжинок літає.
Перехрестя доріг
Ледь помітні сліди
Нетривким забуттям закидає.
З тих доріг раптом я
Збилась на манівці,
Загубилась у білому лоні,
Сніг, як згуба моя,
Розтає на щоці,
Смутком крапель стікає в долоні.
Без дороги біжу
У снігах навпрошки,
Без надії на скорий спочинок.
То не сльози ж, кажу!
То пекучі стежки
Від холодних підталих сніжинок…