Казочка ночі
Коли вовки перестають вити на повний місяць, бо їм стає нудно. Або вони просто злякались чорного. Коли все навколо засинає і приходить в гості чорна, оксамитова ніч. Коли люди закривають очі і вважають, що вони єдині в цьому всесвіті, піднімається невидима завіса і добра гостя Ніч зриває свою маску, з-під якої виривається її справжнє обличчя.
На старій ратуші годинник гортанно прорікає опівніч і сполоханий кажан обурено летить в найближчу дзвіницю, щоб хоч там виспатись. Все місто втопилось у темряві й мороці і йому ніяк не віриться, що хтось в такий час може не спати.
Тоді на місцевому цвинтарі поволі сходяться чорні коти.Вони збираються там і починають грати джаз. Поволі з-під землі з`являються парами бліді постаті привидів. Потім вони починають танцювати на могильних плитах.
Раптом, неподалік від лісу, у старій церкві чується скрип дверей. Музика стихає і всі повертають свої голови в той бік. Зі старої церкви тихенько виходить привид маленької дівчинки. Вона дуже бліда і, здається, від цього аж світиться. Вона повільно пливе у сторону лісу. В ту ж мить, коли дівчинка пдходить до дерев, з`являються примарні качелі. Вона сідає на них і починає гойдатись. Потім, повернувши голову в сторону цвинтаря, ствердно киває і знову чорні коти починають грати джаз. Продовжуються танці на могилах.
Над усім цим безладдям кружляють ворони. Вони голосно і хаотично каркають, надіючись, що їх помітять і також запросять грати. Але у відповідь в них тільки летять гілки і каміння. Вони ображено летять геть і стиха поблискують очима.
Знову озивається стара ратуша. На цей раз вона пробиває 4 годину.
Чорні коти розходяться по своїх домівках. Їм потрібен час для відпочинку, щоб вночі знову грати джаз.
