Все гомонить в серпанку ночі
Все гомонить в серпанку ночі
І зорі тануть в небесах.
Тут є краса, слова пророчі
Могутня юність у думках.
Усе живе, усе чарівне
І місяць котиться, мов сон.
Тут є брехня й кохання вірне,
Коли лиш ти - це мій полон.
Мене по місячному шляху
Із вітром в озері шукав
Твій голос дива. Не скажу,
Що мій з тобою там блукав.
Іскристо сипляться зірки
Вуаллю втомлені прикриті,
Кроїла ніч шовкові сни,
Що були чарами овиті.
