Страх
Він народжується в серці. І це народження спричинює справжній вибух. Вибух, який за секунду розходиться по всьому тілу маленьким відлунням почуттів. Коли він набереться трішки сили, він починає бігти. Спочатку він біжить по артеріях, потім по венах. Час від часу він шпортається і мимоволі зачіпає нерви. Від такої несподіванки нерви прокидаються і починають плакати, або сміятись, або кричати. Тоді нашою шкірою починають гуляти мільйонні армії мурашок. Вони приходять, щоб захистити нерви і покарати всіх. А він, нічого навіть не помітивши, все продовжує гуляти тілом. Він приходить до кожного органу. Але замість того, щоб спокійно привітатись і приємно побесідувати, він тихенько підкрадається з-заду і щосили кричить на вухо. Органи також лякаються. Вони йдуть до нервів і ображено жаліються на того невігласа. І знову нашою шкірою марширує нова армія. А він, усміхнувшись напевно, знову розганяється і продовжує бігти. І от нарешті він приходить в мозок. Спочатку мозок теж лякається і віддає йому контроль над собою.Але потім приходить свідомість і вбиває його. І він зникає, розчиняється. Разом із кров"ю він потрапляє в легені, де йому роблять штучне дихання і дають трішки кисню. Абсолютно обезсилений, проте вже не мертвий, повертається в серце. А там.... через деякий час все повторюється спочатку. І траекторія його життя подібна до кола. І немає різниці з якої точки почати його малювати.
