Різдвяний подарунок
Солоденька казочка
Це, як ви здогадалися, приказка, солодка ж казочка – попереду. А відбувалося все у чарівній країні Пряникії... І не думайте шукати таку назву в атласах чи на глобусах. Бо нема її насправді майже цілий рік. Лише за місяць до Різдва імбирний вітерець приносить диво-країну на легенькій рожевій хмаринці на Коржикове поле.
Якби ж то можна було купити квиток і прибути у Пряникію на екскурсію в той час! Є там на що подивитися і чому подивуватися. Чепурні вулиці з невеличкими медяними пряничними будиночками. І в кожному з них – весела метушня. Бо так уже здавна повелося: щороку в Пряникії оголошується Конкурс Найкращої Хатки. Звання “Найкраща Хатка” – дуже почесне в цій чарівній країні, тому всі мешканці прибирають та прикрашають свої оселі до свята. Адже переможець потрапить на Різдвяне Свято і буде почесним гостем біля справжньої зеленої ялинки!
Звичайно ж, трьом солодким рожевим зайчикам з очками-родзинками також хотілося побувати на святі, і вони старалися, як могли: протерли шоколадну черепицю на даху, притрусили стежинки запашною корицею, а на стінах намалювали смачнющою помадкою сині квіточки.
– Як гарно у нас! – вигукнув Коротковухий Зайчик, – Ми неодмінно переможемо в конкурсі!
– А хто ж іще! Наша Хатка найкраща на всю Пряникію, – погодився Довгохвостий Зайчик.
– Мабуть що так… – не зовсім упевнено додав Одноокий Зайчик, який, прибираючи у дворі, десь ненароком загубив очко-родзинку.
– Ви тільки погляньте на цих недоростків! – почулося раптом від медівникового будиночка зліва. Сусіди маленьких зайчиків – два поважних Сніговики аж льодяниковими очима виблискували від обурення.
– Коротковухих та Однооких Зайців на конкурс не приймають, а Довгохвості – це просто жах! Ми – то інша справа! У нас доріжки в цукровій пудрі, а біля хвіртки – льодяник на паличці! Чуєте, сусіди, що ці Зайці мелють?
– Що-що? На свято хочете, куцохвості? – розсердилася Лисиця з будиночка зліва, – Чуєш, Пане Коцький, рожеві зайці з синіми квітками на хатці теж пруться на конкурс! Білу глазур з губ спочатку б витерли!
– Та й нехай помріють, все одно не переможуть! – озвався Золотий Півник до Гусака з будиночка навпроти і клюнув декілька кольорових драже.
– Га-Га-Га – глузливо засміявсяв Гусак, у них же печива на тин не вистачило, будиночок кривий, а ялинка з вишневого мармеладу! Дикі та й усе!
Що тут почалося! Знявся шум і гам! Кожен з мешканців запашної країни вважав тільки себе майбутнім переможцем у конкурсі. А три солодкі зайчики засумували.
– Чому ми такі рожеві та несправжні, – розглядали вони себе в льодяникове люстерко,
– Чому у дворі росте вишневий мармелад, а квіти на стінах – з синьої помадки? Де нам узяти печива, щоб відремонтувати тин і будиночок?
Запитань було багато, Але хто на них дасть відповідь? Тим часом війнув імбирний вітерець, розносячи по солодкій країні медові пахощі. Увага! Конкурс! Найкраща Хатка…
Різдво – це таке чарівне свято, в яке нікому не варто сумувати. До Ромчика в гості прийшли сусідські діти Оксанка, Тарасик і Мар`янка. Вони зібралися біля уквітчаної ялинки і жваво ділилися поміж собою солодкими новинами.
– Якби ви знали, – почала Оксанка, – що я знайшла у себе під ялинкою вранці! Ніколи не здогадаєтесь! Пряничну хатинку! Доріжки від дверей – у цукровій пудрі, біля хвіртки - льодяник на паличці, а господарі – два поважних Сніговики! Дуже гарненькі!..
– І в мене! І в мене! – перебив Тарасик, – Такий запашний медовий будиночок, стіни ірисками викладені, на них – квіти кремові, а хазяйнують там прянична Лисиця з шоколадним Паном Коцьким!
– А в мене Півник Золотий драже клює коло хатки, а Гусак родзинки по двору розсипав, а з димаря – дим з цукрової вати… - і собі хвалиться Мар’янка.
– Зате в мене під ялинкою – Найкраща Хатка! Ось тільки погляньте! – мовив Ромчик.
Діти заглядають під ялинку. А там! Справжня Казка! Будиночок малесенький з шоколадним дахом, до ялинки нахилений, на ньому квіти синенькі чарівні, а у дворі, притрушенному корицею – незвичайні Рожеві Зайчики.
– Погляньте лишень, один заєць з короткими вухами! А цей – з довгим хвостом! А цей загубив родзинку! – весело щебетали діти, розглядаючи Солодкий Подарунок.
– Бо вони з Пряничної Казки! – гордо пояснив Ромчик.
Діти стали гратися, і не помітили, як Одноокий Рожевий Зайчик весело підморгнув до двох інших єдиним родзинковим очком.
– Ми їм сподобались! – зраділи господарі пряничного будиночка з синіми квітами, – Бо ми – Різдвяні Подарунки!!!
Тим часом легенько війнув імбирний вітерець, підхопив на рожеву хмаринку чарівну країну Пряникію з Коржикового поля і поніс далеко-далеко, даруючи на прощання казкові пахощі меду, кориці та кардамону… До наступного Різдвяного Свята!!!
.gif "{#}")
.gif "{#}")
Найдужче сподобалися зайчики:)))))))
.gif "{#}")
До Ромчика в гості прийшли сусідські діти Оксанка, Тарасик і Мар`янка. :)))))))))).gif "{#}")
