Хайку

з грошей народився атомізм а мистецтво – з атомізму...

помре й воскресне Бог і все у Ньому в належності собі…

нема нічого в Бога-Світла що в ентропії б не було…

аби в Бога вибір був між злом й добром Бог не був би Богом…

людяність – метаморфози пана та раба у бла-блазні…

нескінченна сфера має край – точку нескінченну в центрі…

Бог не існує в однині лише у легіонах бісів…

Бог один по суті значить що все в часі й просторі – мара…

долина смертної тіні – слово: «що» огорнуте «ні-що»…

иншим свою долю Спас віддав щоб недолею спастися…

Бог кожній тварі в пару біса дав вдихнувши дух у тіло…

инші – тьма тьмуща власних тіней тих хто від Бога відвернувсь…

всяка влада – лад бісів між бісів особистостей загал…

особистість – тінь яку відкинув на самого себе Бог…

не вбивай особи біса обміняй лиш на чужі гріхи!..

сказав би Йсуса біс за істину щось мудре та Спас не дав…

Бог сам і не в собі – Ніщо у тварі легіонів бісів…

спасіння – звільнення від біса від особистого життя…

в тім біс хто сам в собі хто ж сам не у собі – той Бог над бісом…

сильніше одержимості немає аніж особи біс…

Бог що знає де/коли збирати й розкидати – біс душі…

над бісами мав владу Йсус бо сам був бісом в Божім сині…

Бог – один: Його немає у минулому та майбутті…

біс особистости – це Бог що у-явив себе в цій тварі…

як зі словами: «Нащо мене залишив, Боже?!.»

мить – не-ділля часу котрим в смерті тварі воскресає Бог…

час – вивернута тьму тьмущу раз в собі одна й та ж сама мить…

ви-вертається щоразу воскресінням свого Сина Бог…

смертю смерть здолає той хто для себе стане потойбічним…

аби Бог не був цілком ніщо то не був би й потойбічним…