Хайку

Єву Бог з ребра створив щоб була від плоті плоть Адаму…

йде крізь пуповину Єви час тне Адам йог на миті…

від жінки чоловік відмінний як від живого глини шмат…

Бог розділив люд на Адама й Єву як на добро та зло…

люд назовні не за гріх прогнали: зовнішність – гріх зла й добра…

як той хто сам стає не сам в гріх самостійности впадає…

грай і вигравай на чорно-білих клавішах добра та зла…

роздвоївся Бог на Отця і Сина у Святому Духу…

рівністю собі самому сотворив Бог світ і в ньому гріх…

як зло й добро Бог став не-Богом самою рівністю собі…

справжня смерть була Христа сам себе не воскрешав Він з мертвих…

не творив добра Христос знав бо: добрі – добриво для добрих…

добрими ділами не спастися: стався гріх з добра та зла…

не одним добром живе людина а й всяким злом до инших…

розділяй усе на зло й добро й владарюй над твар’ю Богом…

в світі ладу не було б раз були б всі добрими не злими…

не може скластися добро инше злом не розкладаючи…

добро та зло – обставина коли в кожного свій власний час…

час сходинками зла й добра крокує вгору й вниз воднораз…

Бог добро та зло вмить примирив взявши всі гріхи на себе…

змирився справедливий Бог зі злом як із добром для инших…

неділля значить що не ділить Бог на зло й добро нічого…

Бог – особисто тільки в тварі як в кожній миті митей час…

створенням добра та зла розділився світ на дії Божі…

час – образ та подоба миті що собі рівна безліч раз…

вищим в еволюції стає тільки той хто більш потворний…

рівністю собі самому розділився Бог на зло й добро…

світу творенням в собі на добро та зло Бог розділився…

Бог якому гріх існує – не Творець світів а Сатана…

що може дати тварі Бог якщо у Нім одне ні-що лиш?!..