Тринди: Біс-VІІІ
© Двірний СергійБог сам і не в собі – Ніщо у тварі легіонів бісів…
Бог сам і не в собі – Ніщо у тварі легіонів бісів…
спасіння – звільнення від біса від особистого життя…
в тім біс хто сам в собі хто ж сам не у собі – той Бог над бісом…
сильніше одержимості немає аніж особи біс…
Бог що знає де/коли збирати й розкидати – біс душі…
над бісами мав владу Йсус бо сам був бісом в Божім сині…
Бог – один: Його немає у минулому та майбутті…
біс особистости – це Бог що у-явив себе в цій тварі…
як зі словами: «Нащо мене залишив, Боже?!.»
мить – не-ділля часу котрим в смерті тварі воскресає Бог…
час – вивернута тьму тьмущу раз в собі одна й та ж сама мить…
ви-вертається щоразу воскресінням свого Сина Бог…
смертю смерть здолає той хто для себе стане потойбічним…
аби Бог не був цілком ніщо то не був би й потойбічним…
Бог – це парус: вивертанням в тварі творить потойбічний світ…
потойбіччя речі – її о-кіл що закінчує її…
собі самому рівне є «ніщо» – потойбіччя «ні» та «що»…
рівністю собі самому будь-що вивернуте безліч раз…
час – це мить що вкладена у мить тому світ і ілюзорний…
аби Бог не був ніщо то не був й Творцем би нескінченним…
ні-що – собі самому рівність кінечна й нескінченна в-раз…
лиш зосередженням всіх митей в митях Спас смертю смерть здолав…
медитація – це досвід часу що триває тільки мить…
майбутнє означає: має бути… минуле – ми нулі…
медитація – неділля: було й буде тут й тепер лише…
в медитації – ти Будда котрим сталося у-се що є…
медитація – не щось в житті: життя – «щось» в медитації…
дзень-дзень!.. і враз відкрився дзен: я – лиш знак м’який і невимóвний…
«Оце – Мій Син Єдинородний!..»: увага Бога – суть життя…
живе – це те чиї частини без цілого не можуть буть…