Хайку

сторінками перегортає твар світи за миттю миті…

не до смерти час обрав а вічність той хто миттю зупинивсь…

аби творіння не було миттєвим Бог не створив би світ…

коли три в одному й один в трьох де прихилити голову?!.

помер Христос ні-за-що бо все що сталося було не з ним…

було та буде – тільки тут й тепер: ти не триваєш в часі…

мить кожна кожного – суть прокидання Бога творити світ…

жахливо легковажна ноша Бога одну лиш бути мить…

вічною є тільки мить: не вічний час складений бо з митей…

Бог – сама по сóбі рівність твар же те що рівним є собі…

Бог – безкінечний в неповторній миті кінечна в часі твар…

собі рівністю повторюється Бог потворюючись в твар…

Творця творчість – подоба й образ як собі самому рівність…

полярна часу мить як полярне творення повторенню…

лиш простою рівністю собі самому твориться світ вмить…

думку їсть чуття і навпаки на всяк день насущним хлібом…

каміння Сину Божому в пустелі стане за хліб святий…

збирає й розкидає Бог каміння немов воно лиш є…

ділений на дух та тіло Бог дух в твар вдихнув й сам тілом став…

шлях від поділу на дух та тіло – собі самому рівність…

собі самому рівне одночасно духове й тілесне…

сама собою рівність – будь-що що розкладається на світ…

світ у собі самому – рівність що розкладається в будь-що…

будь-що в собі самому – світ що розкладається у рівність…

рівність – всесвіт у будь-чому розкладанням у самім собі…

на калейдоскоп розклався Бог рівністю собі самому…

рівністю собі самому розкладеться на у-зори все…

чуття й думка – тварі взор в тернів та часів калейдоскопі…

ніде Богу голову схилити для Якого все одне…

все що робить мисль й чуття – це множинне зводить до одного…