Світодень
© Лана ЦвітСтемніло. Сонце стиха сіло. Солодким сном сопить село. Стужа`віли сутінки супокійно. Сутемряви с...
Стемніло. Сонце стиха сіло. Солодким сном сопить село. Стужа`віли сутінки супокійно. Сутемряви с...
Не зовсім моно, та все ж... Новий для мене жанр, давно хотіла спробувати.
Як напився «в драбадан», То тримайся за паркан.
Віють віхоли вітром Вимітають вагання Віття вигляне весни Вилітають воланням
Завірюха заметіль завія Занесе засніжені замети, Заворожить, заморозить зиму, Зорями засипле задзеркалля.
Забарабанили дрібні краплини, Заголосило, зарясніло, затопило зелені луки, річки і долини
Кантати конають камерно, Камеями камінь кований, Кармін кров`яниться кривдами, Кров Калі карає кармою.
Погляд підніме пороги, Подих пробудить палітру, Прагне прогнутись погруддя Прядивом пошуку пругу.
Спомин стогне сутужно Стягне спину спочилу, Серпень сумно-судомний Стиха скотися схилом.
Щось сьогодні прийшло таке. Помітила, що на літеру "Е" ще не писала монофон. Вирішила спробувати. Що вийшло?
Амальгама чужих думок Визначатиме кожен крок, Не здобути з небес зірок Як забути важкий урок.
Засурмить золота зоря І прийде просвітління, Подолаємо всіх варяг І пробудим країну.
Зачароване зілляЗаварила затятоЗаболіла забутаЗлістю здавлена зрада...
Яблука яких яскравих яблунь Ясністю яріють як янтарні, Ясенам явився явір ярний, Яблунево-яворовий янь.
Можливо марно місяць мріє, Містично, мирно мерехтить, Міняє маски, молодіє - Морфей - мудрець, мабуть мовчить.
Сутінки спадають сиві Спогади снуються сині Суне сумнів самотою Смак сурмянить сліпотою...
Інкрустує іскринами інею Інтриганка ілюзій імла. Інтенсивна, інкогніто іншою, Ілюзорно-інакша ішла.
Фіалкові феї Фарбують фасад. Фруктових феєрій, Фонтанами фарб.
Ґавенятко ґавить ґудзик – Ґава ґрунт ґрасує. Ґалаґан ґелґоче: «ґедзик» – Ґазда ґаночок ґрунтує.
Шириться шерхіт – шипшинові шалі Шелестом-шумом швиргали шершаві. Штамби штовхали, шовковиць, шипами Шквалом, шалено штрихуючи шрами.
Хоральним храпом, хтивості хрипінням,хранитель холоду худого хідника...
Символічно стела стриміла скрізь синь стратосфери, судомами смикались струни сансари,
Жваві жаби, жовтий жук Журавля женили. Журавлини, жита жмут, Житняком, живили.
Життя – жагучий живописець: Жага жовтіючих житів. Жоржин жевріюча журливість; Жаринок жовтих жовтеців.
[i]Невеликі перші (попередні) версії деяких віршів-монофонів написані в 2011 році. [/i] [u]Громовиця[/u] Гримить громом громовиця Гучний гай гамує гомін...
Акварельним абрисом айстри Анархічний атол, ароматні. Атмосфера, аж аури арфи Активують акорди анданте:
Анафема, асиміляція. андроїдів агрегатною антропоморфністю, астероїдів абразивним арт-обстрілом...
Невтомно, нишком, напівсном Наступить ніч навколо. Насуне наскрізь, ніби напролом Небес неволя неозора.
Освітиться обрій, ось-ось - Одвічна охопить обнова. Отам оксамит одягло Оточення, обрис-основа.
Журяться жовті жоржини – Жовтогаряча журба. Жовтню жагучі жарини Жовто жаліють жнива...