Танка

Війнув ледь чутний (гілки вдяглися цвітом) від груші подих.

Безліч днів пройшло, як ти пішов, коханий.

В вечірній каві Густо мліє сутіні Тремкий аромат. Чи долити ще танка З дрібкою солодких зір?

Мужній народе! Нагло знищити тебе Ворог не зумів. В жалобі вшануймо всіх, Замучених голодом... Замучених голодом.

Весь ліс у шоці - Ворона знайшла рогатку...

На видноколі, Де зайнялося сонце В купелі ріки, Між пелюстками танка Ясніє марево сну.

Два-три пелюстка Опустились на сукню мою. (Хуанфу Жань (716—769 гг.)

Вечорову млу Снігом порошить зима… Чи просто танка Тріпочуть на вітерці Цвітом дикої сливи?

Сріблясте сяйво Розхлюпав небом місяць Крізь тишу плинну. А ніч леліє в росах Тендітні сплески танка.

Скибкою місяць Блідо пантрує з-за хмар, Як ніч-чаклунка Збирає росні танка У пелену туману.

Над метушнею людей у всій красі спить байдужий всесвіт. Про це «мовчать» пейзажі, «селянський» Пітер Брейгель?..

Христос рибалку Петра до себе кличе ловити душі.

Звично сорока сіла на шибеницю. Далі прекрасні...

Чотири пісні імператриці Іванохіме, складені в тузі за чоловіком-імператором.

Ясніє листя У мірних сплесках тиші Трепетом танка. Крізь ривки серця плину В золотавий листопад.

Вітаю всіх нас З Славною Річницею Незалежності! Слава вільним нащадкам Шевченкового краю!

В тремкій сутіні Зайшлася зніжена ніч Лункими танка, Сипнувши знічев’я їх В зірну небесну ріку.

Звідки взялися Тремкі рожеві крильця У снігопаді? Танка дива подихом Між сніжинками думок.

Два вірша на мотив японських танка про два перевтілення однієї душі

В тремких туманах Ніч з дива зоряних снів Готує танка...

Календар зими Щемкими морозами Холодить думки. Та жаріють у брості Танка калинових чар.

Зайшлись шепотом Сонні духмяні трави На схилі тиші, А ніч збирає танка У пелену туману.

Зачарували Розквітлі конвалії Запашну тишу, І сипнули срібло рос Передзвонами танка.

Ніжні паростки Таїть в завіях зима. Ти чуєш? Чуєш?... Знов зайшлися з-під снігу Лунким розквітом танка.

Час сипле піском, Вода вниз по клепсидрі, Мить вже за вікном.

З осінніх хмарин Зима морозне диво Сипнула сніжком Й розтанула в долонях Краплями ніжних танка.

Скотився місяць В полинові зарості І став сплеском сну З зеленавим свавіллям Запашних суцвіть танка.

З пісень коників Розсипалися танка Серед нічних трав І скапують ніжністю: Ніж-но… Ніж-не… Ніж-ні… На…

Ласунка зима Ледь торкнулась морозцем Кетягів танка. Скільки ягід в кетягу? Звісно, п’ять – сім – п’ять – сім – сім!

Без парасолі Прийшов ти в мою осінь. Чому це танка В смутку дощів запахли Райськими яблучками?