Верлібр

самотнє дерево ніколи не полишало гору Крісталло виросло на камені на самісінькій вершині знизу я ...

Як важко але як важливо знайти свою душу у місті що говорить чужими голосами у днях що розбігаються ...

Хочеш я покажу тобі наш сад Повітря тут не просто прозоре воно має смак на світанку ледь солодке ...

Вона жила так близько до неба що іноді забувала де закінчується земля і якось одного дня побачила с...

Втілення імпульсу, швидкості та елегантності польоту. Аромат відкривається вибуховим спалахом

Як добре що ні я ні ти ні він ні вона не маємо права судити одне одного бо кожному дано нести своє ...

У тобі є кошик для власного врожаю і рано чи пізно доведеться зібрати в нього все що ти виростив у...

серед життя з’явилася смоківниця спершу вона тужила в тісному горщику обійнявши себе гілками ...

Наперед забігаючи мовлю що слово моє сьогодні не передапокаліптичне бо коли падають люди...

відрізок це сукупність точок на прямій повний привід моїх раціоналізмівне справляється з періодом весняного бездоріжжявідталий грунт замішу...

вода падає з порожнечі, падає як на плечі,

я бачила гору вона стояла так ніби Він торкався її довше ніж треба ніби затримував долоню на...

Така моя любов без вибору бо там де є вибір мене вже нема любов не стоїть на роздоріжжі ...

спочатку я бачила світло потім Хтось відділив світло від темряви і я ступила ногою на твердь це ...

Ще вчора йшов дощ Ще вчора йшов дощ. Краплі падали на стару бруківку і розліталися на дрібні ула...

Іноді Бог дозволяє мені побувати в раю Ти приходиш в двір який ще памʼятає сліди від піщаних кол...

Писати мають писарі А я просто записую Для пам’яті Спочатку пам’ять тверда як стара ...

Воєн не має бути. Але хтось — людина — сідає над історією, ніби над сирою глиною, ...

Що таке власний біль порівняно з болем світу? Що таке нестача зайвих грошей на розкіш, коли дес...

Люди натхненні ідеями часто не помічають як темрява вже говорить їхнім голосом вони вбивають &md...

Йдучи коридорами він чує дрібні суперечки про віру Повільно, мов хтось тягне на собі не лише дерев...

потім я проговорював їх подумки, опісля - просто мовчав

і тепер я проникаю крізь гори, не затримуючи дихання пірнаю під воду

і цей туман так само стікав по кромці фар нашого бусу

ти прокладаєш шляхвивчаєш цю навігаціющоб відкрити захованепоки від твоїх очейти починаєш цей рухобе...

події довкола тебе нарощують щільністьнастільки що ти міг вже до них доторкнутисяале вони це зробили...

...дивно що тільки зараз виявили спів металевих конструкцій. бо це і звучить якось логічно, зв`язк...

подрібненням в обертах вивільняється потік і рішуче прямує

Фарби, фарби, кольори… Ось Леже, який росте, наче сонце третинної епохи. І заставляє т...

Гільйотина – шедевр пластичного мистецтва І без сумніву, Її брязкіт – це вічність рух...