Верлібр

Фарби, фарби, кольори… Ось Леже, який росте, наче сонце третинної епохи. І заставляє т...

Гільйотина – шедевр пластичного мистецтва І без сумніву, Її брязкіт – це вічність рух...

Насмілитись. І гуркотати. Все навколо – світло, рух, фарби, і вибух. Життя квітне під ві...

Мій слух розтерзаний. Заздрю твоєму спокою, О, пакетбот заводів На якорі За міською межею. ...

Життя, що я вів, Мені не дає покінчити Самогубством з собою. Все підскакує і тремт...

«Оклахома, 20 січня 1914 року» Трьом арештантам вдалося дістать револьвери...

Типу людина тому і людина адже розумна, І будь який спір чи незгоду Реально вирішити вербально.

Спектральні дисонанси Башти в її безпровідному телеграфі Полудень. Північ...

Оното – лице. Вокзал Сен – Лазар, з його циферблатом складним. Аполлінер. Спішить,...

Платон не бажав надати право громадянства поету. Агасфер. Дон Жуан в метафізичному сенсі. Рідні....

Ля Рюш. Сходи. Двері і сходи. І відчиняються двері його, наче газета, (Візитні картки повсюди)...

Він спить. Прокидається раптом. Починає малювати. Корову бере – і малює коровою. Церкву бе...

Вікна моєї поезії відчинені навстіж і на бульвар виходять, де розсипи світла сяють На стеклах ві...

Рік 1910. Кастелламаре. Сидячи під апельсиновим деревом, Я на обід збирався з’їсти апельси...

Хри́сте, Більше року я не думав про Вас – З того часу, як написана мною поема про Великде...

Вірш про межу між реальністю та уявою. Герой говорить із тим, кого вже немає, намагаючись втримати любов, що існує лише в його свідомості. Це монолог болю, само...

У мене з Богом завжди однакові розмови. Я не вірю у його існування, але він мені допомагає. Ві...

Ніжне вересневе сонце прогріває бруківку міських вулиць. Вітерець теребить кучеряві чубчики старих ...

Відчахнута гілка.Вона не цвіте.Лише на стовбурі ледь помітний слідВід краплини-сльози соку.То кров ...

Ти впевнений у собі?ти хочеш втекти від дійсності?від набридущої самоти і кривлянь задоволення вічно...

Ніколи ти не станеш мною, А я - тобою.Ні, не стану.Ніколи не заб`ється серцеІз ритмом точно В уніс...

Ніч ніколи для нас не закінчиться Німим союзником залишиться Врятуватись немає можливості Ми в...

Романтична вечеря випадкові, шампанські погляди, шовкова сукня, в повітрі — джазові ноти...

Цей вірш — не просто текст, це обряд. Молитва для зранених, шепіт для тих, хто пройшов через зраду, внутрішню смерть і шукає очищення. У ньому — образи містики,...

От-от почнеться літо. Буде спека, інколи аномальна. Ми готові до цього. Як завжди. Важке дихання...

А що, як я не люблю ні тебе, ні себе? Просто гублю, топчу, знищую. А що, як у душі моїй сирість...

Поки ти дихаєш, стану на мить повітрям. Пухнастою хмарою в омуті недостиглих очей. Жаром твого бага...

Ти сидиш на бордюрі, кинуте немовляІ пустушками слів забиваєш замерзлі вуха.Він дає тобі кусень хлі...

Якби ти знав, що подобаєшся мені......то, мабуть, першим написав би, ...

зазираю в дзеркало своїх же очей:я - минулорічна - трагічнаа в дзеркалі сірого попелу втрати родинно...