Верлібр

Іноді Бог дозволяє мені побувати в раю Ти приходиш в двір який ще памʼятає сліди від піщаних кол...

Писати мають писарі А я просто записую Для пам’яті Спочатку пам’ять тверда як стара ...

Знаєте, як воно буває коли тобі за п`ятдесят Бувають хороші дні і бувають погані Це був поганий....

Воєн не має бути. Але хтось — людина — сідає над історією, ніби над сирою глиною, ...

Що таке власний біль порівняно з болем світу? Що таке нестача зайвих грошей на розкіш, коли дес...

Люди натхненні ідеями часто не помічають як темрява вже говорить їхнім голосом вони вбивають &md...

Йдучи коридорами він чує дрібні суперечки про віру Повільно, мов хтось тягне на собі не лише дерев...

потім я проговорював їх подумки, опісля - просто мовчав

і тепер я проникаю крізь гори, не затримуючи дихання пірнаю під воду

і цей туман так само стікав по кромці фар нашого бусу

ти прокладаєш шляхвивчаєш цю навігаціющоб відкрити захованепоки від твоїх очейти починаєш цей рухобе...

події довкола тебе нарощують щільністьнастільки що ти міг вже до них доторкнутисяале вони це зробили...

...дивно що тільки зараз виявили спів металевих конструкцій. бо це і звучить якось логічно, зв`язк...

подрібненням в обертах вивільняється потік і рішуче прямує

Фарби, фарби, кольори… Ось Леже, який росте, наче сонце третинної епохи. І заставляє т...

Гільйотина – шедевр пластичного мистецтва І без сумніву, Її брязкіт – це вічність рух...

Насмілитись. І гуркотати. Все навколо – світло, рух, фарби, і вибух. Життя квітне під ві...

Мій слух розтерзаний. Заздрю твоєму спокою, О, пакетбот заводів На якорі За міською межею. ...

Життя, що я вів, Мені не дає покінчити Самогубством з собою. Все підскакує і тремт...

«Оклахома, 20 січня 1914 року» Трьом арештантам вдалося дістать револьвери...

Типу людина тому і людина адже розумна, І будь який спір чи незгоду Реально вирішити вербально.

Спектральні дисонанси Башти в її безпровідному телеграфі Полудень. Північ...

Оното – лице. Вокзал Сен – Лазар, з його циферблатом складним. Аполлінер. Спішить,...

Платон не бажав надати право громадянства поету. Агасфер. Дон Жуан в метафізичному сенсі. Рідні....

Ля Рюш. Сходи. Двері і сходи. І відчиняються двері його, наче газета, (Візитні картки повсюди)...

Він спить. Прокидається раптом. Починає малювати. Корову бере – і малює коровою. Церкву бе...

Вікна моєї поезії відчинені навстіж і на бульвар виходять, де розсипи світла сяють На стеклах ві...

Рік 1910. Кастелламаре. Сидячи під апельсиновим деревом, Я на обід збирався з’їсти апельси...

Хри́сте, Більше року я не думав про Вас – З того часу, як написана мною поема про Великде...

Вірш про межу між реальністю та уявою. Герой говорить із тим, кого вже немає, намагаючись втримати любов, що існує лише в його свідомості. Це монолог болю, само...