Пародія

Окремі літератори, прагнучи бути оригінальними, вдаються до сумнівних словотворень.

В "почтовую" с неистовой метелью Фельдъегеря-улана принесло. Весь вечер под суконною шинелью Похрапывал у печки всем назло.

Вопреки цифровым спецэффектам И презрев сетевой инстаграм, Он снимал своим стареньким "Фэдом" Тихих двориков серый бедлам.

- Тпру, важная! - окрикнул у заставы гортанным басом пегую ямщик. - Порфирий, глянь-ко, на передней правой! (Засуетился под конём мужик.)

любым другим "служакой муз" ничуть не хуже: кошель потолще, посытнее ужин

И сразу в эпилог: Пьеска о последствиях, в коей задействованы все, к тому причастные накануне.

Гроші робимо з дірок, із дірок, із дірок… Спершу – бублик для діток… Далі – В ДІРЦІ – ДУЛЯ. Джем народних сподівань, сподівань, сподівань... Ти ...

Розікрали євро грошики, Всі мільярди – нанівець… Витягли, немов із кошика, Мовби завтра – вже кінець!

Раша-ТБ заявило, що за недавнім "присилуванням до миру" відомого бандита Гіві стоять два укрофашисти - Зорян... І Шкіряк... І вони не те, щоби брати, а навіт...

Юмористическая пародия на песню "Ёлочка, ёлка, лесной аромат..."

"Для любви мы открыты любым инновациям, рассудительно взявши судьбу за узду"

Щоби свій народ знеславить Пушкіна з Шевченком палить, Коли ж «мову» поряд чує, Демонстративно скрізь фобує,

Кицька чуже сало з’їла Й на фобію захворіла, Закомизила кота, Бо, бач, кішка не проста!

Ну нельзя нравиться всем подряд нужно же и раздражать кого то для разнообразия)

Невинна пародія на вірш Світлани Рачинської НЕВИННИЙ...

Я по душі, як в пустищі, бреду – Бо тую душу гнули і ламали. Вона вже знала різную біду, А треба ще, щоб голуби на…клали!

Та духом лой-ху не впало – За ним сила свого краю! І ніжно він м’яв коалу, Як тую свою кабаю…

Величезне прохання не ображатися на назву пародії! За час написання пародії ні один писака не постраждав!

З тепліні розпашілу поцілуй, Візьми – чи за плавник, а чи за лапку… Розмотану, до люлі докантуй, Поки що босу, мій великий тапку!

При всій повазі до автора пародованого вірша ключем до пародії стало вжите у вірші слово "купка".

Виставляю на загальний суд добру пародію на вірш Назара Савки «Коли вона пішла». Але не судіте строго! Бо все по колу йде…

Чи у сні, чи у мареві поряд зі мною – З луком-списом, струнка і плечиста, Ще не бачена мною чи діва, чи воїн – Амазонка, одягнута в листя.

Аніскільки не сумніваючись у сумній правдивості вірша Ксюшки Жайворон, повважав за потрібне трішки розвіяти сум...

Елегія про те, як важко виконувати необхідну фізичну працю у чиїхось обіймах... Навіть якщо в тих обіймах тебе обдуває вітерець...

Темний нічка мой башка Дівка ніс в один мішка. Крав не лошадь-барана, А собі я крав жона.

Баласт до хліба – люциперська справа! А з мідних трубок – капав Божий дар!

Мами і тати! Уважніше читайте книжки, котрі купуєте дітям! Навіть у простенькій вправі для дітей (треба проставити пропущені букви в пробілах) ви знайдете для ...

Лікарки! У вас хоч совість є? Нащо нахиляєтесь, зарази? Серце так калатає моє, Як сусіда колете у м’язи?

«А на який… ти вчився в школі? На бал?» – Життя спитало строго… Воно проходить мимоволі, А я все думаю: «Якого?»

Я сьогодні прокинувся босий… Та невже я вернувся з війни?