Поема

Просто дивовижно сучасний та актуальний текст від класика української поезії Володимира Сосюри

А вот и сестрица Аленки-богатырки подросла – Свежа и юна, как вешняя роса. А росла она-спря...

Розповідь римського легіонера. О, БогИ! Ну, ...

Вліз лихварюга руками в мішок І зачерпнув у долоні вершок, Посуд, жіночі прикраси й оздоба. «Добрий улов твій», - говорить з-під лоба.

Глянув Шайтан на ту сплакану й босу, Бранку обірвану, простоволосу. Мокрий пісок на лиці, мов кунжут, І не коса в неї ззаду, а жмут.

Хутко розходивсь вогонь по галері, Полум’я лізло на щогли дебелі. А козаки, відчайдушна порода, Влізли добра пошукати під сподом.

Певною мірою маленька поема-роздум на межі дійсності і фантазії... Не адаптовано під смаки

Князь спішився – красень в барвистих одежах, Ішов і за дівкою гарною стежив...

– «Не знав про що мені писати, та тему підказав мені цей ранок за вікном кімнати, знайомий голуб у вікні

Маленька філософська андеграундна поема. Складна ритміка. Не адаптовано під смаки

У ковідом незайнятому лісі поліським партизаном я живу,

Людьми забуті паротяги, з них кожен – від вогню циклоп,

Припалюючи в тамбурі вагона, вдивляйся, як минають у вікні у сіл забутих станції сумні, з людьми, що зачекались на перонах.

Не нужен мне берег турецкий и Африка мне не нужна.

Маленька сюреалістична філософська еротична андеграундна поема. Під смаки не адаптовано

Невелика андеграундна філософська сюреалістична гумористична поема

Як же міцно коріння Роду Вросло у новітнє болото... На честь і славу козацьку Отрута плює комуняцька....

Зовсім маленька філософська поема-роздум про головне

***сюр. маленька поема-монолог***- Ні!.. Ми не катюги, вояччя Великого Риму!.....Я марю... Напевно на чатах дві ночі не спав.........

В чарі̀вному хитросплетінні вже місто огорнули тіні. Ледь чутний розпочався дощ молитвою вечірніх прощ.

Коли він підпливав до міста, не грали труби урочисто – лише в його уяві.

до узбережжя (ближче щоб до моря, де бархатний сезон і де немає горя).

Я з вами поділюся дечим: задумав я уявну втечу у милий серцю Амстердам

Свободу своєї Душі бережи - І буде усе на краще... А дійдеш до краю - стій на межі, Далі - болото пропаще.

Оригінальний твір, філософія, поезія, есеістика, сміливий задум

В господі Мецената, нащадка того славутнього Мецената, що жив за Августа. Велика, пишна, прибрана як для оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини...

Садок в оселі співця-поета Антея, невеличкий, оточений глухими мурами з хвірткою в одній стіні; в глибині садка домок з повіткою на чотирьох стовпах і з двома...

Премудрість в нужденній, убогій долі Проміж людьми рідка: се диво з див; Ще ж рідша боротьба своєї волі Проміж земних, мовляв, богів-царів. Ся боротьба в...

Далеко від трапезної палати, В яру, проміж мохнатими дубами, Де голову людського не чувати, Де тихими святими молитвами, Мов чистими незримими крил...

Коло річки, у садочку Маленька хатина, – У хатині чорнобрива Молода дівчина. Щовечора, як зіронька До місяця сходить, Молодая дівчинонька В садочок виходить.