«Омар Хайям» (переспів)
© Анатолій КостенюкЯ ображався на Творця,
коли не мав чобіт,
Поки не здибав молодця,
що зовсім був без ніг.
Омар Хайям
Я ображався на Творця,
коли не мав чобіт,
Поки не здибав молодця,
що зовсім був без ніг.
Омар Хайям
Хай ти прожив життя без тяжких мук – що далі?
Переспіви рубаї Омара Хайяма
18 травня 1048, Нішапур — 4 грудня 1131рр.
Тримайтеся подалі
від гріха,
Най доля оминає вас
лиха...
– Лукавий у дрібницях! – Та як нам без дрібниць?
– Прозорі душі чисті всі припадають ниць.
С детства люблю восточную поэзию - газели, рубаи. Восток манит своей загадочностью. Так хочется прикоснуться к таинству восточного искусства.
И, вот опять, душа моя избита, и снова слёзы, снова слёзы, плачь.
Опять я у "розбитого корыта" и "топор на до мной поднёс палач".
Була я не щаслива в полоні міражу, актором буть не сила і я "Антракт" - скажу.
Якщо тобі усе набридло,
Якщо нервує все навкруг,
Якщо життя здається пеклом,
Ти не в своєму місці, друг...
Давно хотіла спробувати рубаї...
Навіщо дні свої розмінювать на сльози?
Від тебе незалежно прийдуть грози.
Тож не журися, смійся від душі.
Зі сміхом легше пережить морози!
- Все рубаї та рубаї…
- Хто спинить врешті решт її?!
Кричіть. Ловлю натхнення миті
І кличу їх в думки свої.
Передали чужі краї
І нам мистецтво рубаї,
Та як же в розмір цей тендітний
Затиснути думки свої…