Ненависть
Не витрушуйте мозок, якщо вас про це не просили.
Ви можете нарватися на грубість.
Вона як здатність мислити,
завжди поруч і завжди готова до дій.
Слова сильніші за цифри, писав Єрофєєв, у цифрах немає душі,
слова ж можуть не мати змісту, а душу залюбки покалічать.
І їм буде байдуже, скільки добра ти зробив,
їм буде байдуже скільки грошей ти пожертвував на розвиток алкоголізму,
і їм навіть буде байдуже, що ти про це все думаєш.
Вони просто винесуть тобі мозок
і перепаскудять усе до чого дотягнуться їхні маленькі пухкі рученята.
У слів справді довгі руки,
вони навіть не напрягаючись дістануть до самої середини.
Будуть борсатися у твоїй свідомості,
будуть відкопувати найболючіші місця і лити на них солону воду.
Ти собі навіть не уявляєш скільки всього прекрасного ховається у словах,
вони доводять до істерії, зривів і самогубства.
Вони ріжуть повітря великими шматками
і намазують його на хліб.
Спробуй відшукати у собі сили,
щоб не відповідати на провокації.
Щоб стримати себе у той момент, коли гострі предмети
перестають бути буденними.
Коли у їхній силі знаходиться перебіг невідворотного,
Коли вони за мить убирають у себе всю ненависть,
коли запах адреналіну починає роз’їдати очі,
коли ти точно усвідомлюєш, що за мить закінчиться чиєсь життя.
Ти знайдеш у собі такі сили?
Дивись як падає його спотворене тіло.
Як багряні троянди виростають у нього на грудях,
заливаючи своїми пелюстками підлогу і одяг.
Як тобі це відчуття?
Приємно правда?
Відпусти..
Твоя хвора фантазія ще не раз застромить слово
у його м’які тканини. Нехай живе. Так йому буде важче.
А ти просто скажи йому те що маєш,
скажи йому правду і він сам закінчить своє життя.
Київ, 2012
