22.03.2014 22:12
для всіх
278
    
  4 | 4  
 © Лілія Ніколаєнко

Вогонь холодний і гарячий лід

На вістрі порожнечі гусне ніч.

На відстані солодкої ненависті,

Не визнані, загублені, не названі,

Ми пишемо листи у прірву снів.

 

Як весни осипались листям сліз,

Оркестри наших мрій звучали порізно,

Заморені, журбою заговорені,

Вмирали зорі у сухій ріллі.

 

Слова без літер тонуть у пітьмі,

Сполохано спокуси мчать непрохані.

У вітер… я усоте вже закохуюсь

На вічність, що триває рівно мить…

 

Гірких полуд розсиплеться стіна,

Не буде ні вини, ні суду грішників.

Вогонь холодний, викуваний тишами,

Гарячий лід остудить поміж нас…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.03.2014 11:36  Тетяна Белімова => © 

Перечитую ще раз і ще раз! Багато гарних поетичних знахідок, побудованих на оксюмороні! "солодка ненависть", "вогонь холодний", "гарячий лід"))
Чудова поезія!

 23.03.2014 02:00  Ганна Коназюк 

Красива поезія! Насичення звуками (з) - (с) надає їй особливого звучання! Чудово!!!

 22.03.2014 23:18  Деркач Олександр 

Гарно

 22.03.2014 21:27  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Кожний рядочок має художню цінність.
Сподобалось!