Самовбивча ненависть

Життєве

Нема нічого страшніше
За Ненависть

Зіниці розширені,

в кожному поруху скуті,

Хоч ти не повинен ні в чому,

нічого не винен мені,

Смертельно ненавиджу,

аж задихаюсь від люті,

Та мушу годити,

свідомість топити в імлі.

Рятуючи тебе,

коханий трагічно загинув,

Дарма нарікати

на долю нещасну, лиху…

В моєму нещасті

твоя

ненавмисна провина,

Провина - що ти опинився у нас

на шляху.

Тобі поталанило в тій катастрофі

на диво,

Така була воля таємних

Високих Небес…

Люб’язною бути, крізь біль

посміхатися криво,

Невидимо змушує давній

лихий політес.

Ненависть смертельна спроможна

миттєво убити,

За посміхом ледве виходить

ховати її,

Тобі не зашкоджу,

ненавистю себе труїти

Мені залишилось

в розірвані

ночі і дні.