Імперія байдужості
- … Таким чином, шановні делегати, ми зіткнулися з надзвичайно серйозною проблемою. Подібного виклику людство не отримувало з часів глобальної епідемії ВІЛ/СНІДу у XX сторіччі.
Доповідач зробив паузу. По величезній залі, що вміщувала в собі кількатисячну аудиторію, пробіглась лавина шепоту, що поступово перетворився на невиразний гул. Найвизначніші науковці планети були стривожені та обурені такою зухвалою заявою від молодого колеги.
З першого ряду піднявся сивий дідусь статечного вигляду з м’якими рисами обличчя.
- Джон Сміт. Доктор вірусології. Оксфордський університет. – представився він. – Шановний доповідачу, я розумію, що ваша країна зараз знаходиться на передовій науково-технічного прогресу. Але, чи не думаєте ви, що такі висновки робити зараз зарано?
Аудиторія мовчала.
- Шановний пане Сміте, – впевнено порушив мовчанку виступаючий, – так, ви дійсно праві, Україна зараз знаходиться на вершині світової цивілізації, ми вже багато-чого досягли. Чого лише варте використання української мови, як мови міжнародного спілкування. Але це ще далеко не вершина. Одначе, шановні колеги, ми відхилилися від теми. На поточному етапі розвитку наших обчислювальних мереж ми маємо потужності, які повністю відповідають вимогам прогнозування таких складних систем, про які йде мова. Сучасні наукові комп’ютерні комплекси, що знаходяться в двадцяти найкращих світових, і в той же час українських, університетах однозначно вказали на порушену нами проблему, змоделювавши її майбутні наслідки для цілої планети. Прошу всіх подивитися на екран.
За спиною юнака розійшлася стіна, делегатам з’їзду відкрилося величезне полотнище, на якому відразу ж з’явилося кілька анімованих графіків. На одному з них відображалась об’ємна карта Земної кулі. На ній червоними цяточками були відмічені осередки епідемії, що поступово збільшувались, зливались, перетворюючи планету на суцільну червону пляму.
- Згідно з нашими розрахунками, якщо негайно не вдатися до рішучих дій, вже через два роки світ охопить епідемія ВБЛ/СНБ.
- Пробачте, пане Петренко, – не заспокоювався надокучливий дідусь, – Я певен, що ваша технократична модель розвитку принесла багато позитивних плодів, покращивши життя вже давно, але ж не можна обґрунтовувати настільки серйозні припущення лише власними успіхами, хоч і дуже значущими.
- Пане Сміте, вся необхідна вам інформація знаходить перед вами. – дратуючись одповівся доповідач. – Шановні делегати, надягнувши мультимедійні окуляри, які розміщуються в правому бильці ваших крісел, ви зможете з легкістю продивитися доказову та фактичну базу наших розрахунків.
Уся зала почала активно шукати спосіб, яким же чином можна дістати окуляри з крісел. Час йшов, але так ніхто і не спромігся виконати цю нехитру маніпуляцію.
- Шановні делегати, система відмикання замка на бильці працює за допомогою новітньої технології зчитування думок, яка лише зараз починає впроваджуватися в ваших країнах. Тож просто уявіть собі, як дістаєте окуляри і відділення відразу ж відкриється.
Наукове товариство полегшено зітхнуло, наділо мультимедійний пристрій на носа і почало спостерігати за тим, як перед очима пливуть образи. Один за одним, один за одним.
- Поки ви впевнюєтесь у правильності та важливості наших висновків, хочу коротко підсумувати сказане. Отже, нами була виявлена нова надзвичайно небезпечна хвороба – синдром байдужості, спричинена вірусом байдужості людини. Збудник з’явився кілька років тому в одній з країн третього світу. На відміну від байдужості звичайної, СНБ передається від людини до людини через співчуття та допомогу в ста випадках зі ста. Дієвої вакцини поки знайти не вдалося. Дозволю навести один приклад передачі ВБЛ/СНБ. Пан А йшов по вулиці й побачив, як пан Б, посковзнувшись на льоду, впав. Пан А підійшов допомогти, але пан Б, носій ВБЛ/СНБ, замість того щоб прийняти поміч, у хамовитій формі побажав панові А приємної прогулянки далеко-далеко. Через півроку за схожих обставин пан А пройшов повз пана В, який в незручній позі розпластався на асфальті. Тож, як бачите, ця страшна хвороба нищить підвалини людської цивілізації. І якщо тут нічого не вдіяти, то без взаємодопомоги суспільство розвалиться на друзки.
Зала була переконана вагою фактів, силою й влучністю доказів, наведених виступаючим. Кожен з науковців побачив наяву той дамоклів меч, що вже висів над людством.
- Пробачте. – раптом озвався голос того-таки набридливого дідка. – Але ваша концепція не витримує ніякої критики! Наведені вами умовиводи – справжнісінький абсурд!
- Чи ви не бачите, що ми тут світ рятуємо, а не байдики б’ємо? – роздратуванню виступаючого не було краю. – Якщо ви не розумієте всієї серйозності ситуації – можете йти.
Сивий дідусь збирався ще щось сказати, як раптом його крісло разом з ним провалилися під землю. А пан Петренко, задоволено провадив далі:
- Тепер нам ніхто від власної дурості не заважатиме рятувати Землю. Після довгих розрахунків та дискусій ми знайшли єдиний можливий вихід. І нехай це прозвучить жорстоко, але іншого вибору немає: з байдужістю можна боротися лише байдужістю.
Зала ахнула, охнула, дехто навіть втратив свідомість.
- Так, саме так. Лише байдужістю потрібно боротися з байдужими. Нами був розроблений цілий комплекс технічних та організаційних заходів по боротьбі з ВБЛ/СНБ. Ми готові від завтра впроваджувати його по всій планеті…
* * *
Український мегаполіс. Кав’ярня. Двоє знайомих мовчки попивають каву. Один з них дивиться вгору й бачить, як високо в небі пролітають безпілотні літальні апарати в бойовому строю.
- Слухай, а ти не знаєш, куди вони летять і для чого?
- Ні, й знати не хочу.
- Це якось все дуже підозріло. Вчора в новинах казали, що в усьому світі війна і…
- Послухай, якщо тобі не байдуже, то мені з тобою не по дорозі. Я не хочу захворіти на СНБ.
Саме в цей момент від групи безпілотників відокремлюється один апарат, скидає на місто якийсь вантаж і повертається до строю.
З серця мегаполісу народжується веселий та красивий термоядерний грибочок, якому по справжньому до всього байдуже, тільки б вирости високо-високо.
.gif "{#}")
недоперечитав ) це як недоперепил?:)