Твоїм ЯНГОЛОМ бути..
Сьогодні знову вітряно…у прочинене вікно вривається вітер…по-дитячому грається з блакитно-зеленими віконними фіранками…Розвіваючи їх…заплутується..розганяється по кімнаті щоб вирватись з полону..і от..він вже кличе їх з вулиці до себе ..потім знову залітає..а чи впіймаєте цього разу??....
Запах ..що нагадує свіжий колір….
Я знаю…що в іншому світі….десь в переповненому багатоповерхівками місті…де вже всі починають одягати теплі светри.. шарфи..шкарпетки…поспішаючи на свої зустрічі…гублячи по дорозі гаманці..телефони..штовхаючись в жовтих маршрутах..що їздять по колу..є таке ж відчинене вікно…з фіалковими занавісками.…і в ньому так само грається цей вітер…
Бааа! навіть більше!…він зараз безжально розкидав по кімнаті всі твої листи..що були складені на краю столу біля відчиненого вікна…а ти з розгубленістю бігаєш по своїй кімнаті..у цій білій паперовій хуртовині..і намагаєшся зібрати все до купи….смішна….
Ну скільки разів я говорив тобі про ці листи….а ти знову їх кладеш…і знову ж таки на той край столу …біля прочиненого вікна….а потім бігаєш в своїй білій сорочці…що лишилася тобі від татка…і сваришся до вітру…..
В кімнаті пахне фіалковими парфумами..ти любиш фіалкові парфуми….тому твій запах може бути саме таким ..змішаний з осіннім посохлим листям…та фіалками..а ще до цього додається тонкий запах масляних фарб…якими намальована веселка на стіні твоєї кімнати…ох і сварила тебе мамця за такі малюнки…
На полицях твоїх стоїть багато книг….ти любиш перечитувати вже по сотні разів прочитані книги..шукати в них улюблені рядки…якийсь новий..досі не побачений сенс…
Також тут багато яскравих фото..що красуються в чудернацьких рамках ..на них зупинилися яскраві моменти з твого життя…
А ось і твій чорний кіт…цього кота ти знайшла ..після того як згубила свій телефон…засмучена була …..от і довелось мені лишити тобі це чорне кошеня біля супермаркету…..ви тепер не можете жити одне без одного…
Чорний..так ти його й прозвала.. сидить на підвіконні….прижмурюється від промінчиків сонця…посміхається загадково….
Дзвінок в двері…і ти вітряно побігла відчиняти….я знаю…що ти чекаєш листа …від мене…і…там ..за цими міцними дверима…що відгороджують тебе від іншого світу…стоїть добрий листоноша..який вже приготував для тебе листа….
Зараз ти повернешся до кімнати…з такою справжньою посмішкою…підбіжиш до вікна…зтягнеш лінивого Чорного з підвіконня…обіймеш його…він знає хто пише тобі листи…він знає все….
Вмощується на підвіконні….вітер грає з твоїм волоссям….воно путається..розвівається…часом заважає…я люблю коли ти така…
Відкриваєш конверт…я знаю..що перед тим як ти почнеш його читати….обов’язково вдихнеш цей запах з конверту….він буде свіжо-фіалковий….посміхаєшся….
А от зараз..зараз вітер вирве з твоїх рук папірець ,який ти щойно дістала з конверту…і понесе його з п’ятого поверху на вже пожовклу траву…під он той клен..що виріс через дорогу….о!...я знав що буде саме так…
Враз з твого обличчя зникне посмішка…збліднієш…я не люблю коли ти стаєш такою..мені відразу хочеться обійняти тебе…не засмучуйся..моє мале…
Але ти …не довго думаючи полетиш сходами на вулицю…в білій татковій сорочці…і смішних рожевих капцях….з закуйовдженим волоссям…і розгубленістю…
І знову навіть не здогадуєшся..що на дорогу..яку ти збираєшся перебігати..виїхав вже автомобіль…а через свою необачність…ти як завжди знову можеш потрапити в халепу…що може коштувати тепер життя….
Біжиш сходами….ех!...так і бути….тримай красеня хлопця…адже тебе потрібно затримати лише на якихось 19 секунд…
Ну ось..зустрілись поглядами…1..2..і він вже тоне в твоїх блакитних очах..3..4..…а ти…розгублена моя.. не знаєш що з тобою…дивишся…5..6…7…8…невимушено..по-дитячому посміхаєшся…9..10..11..
Красуне моя…а лист??..12…13……...згадала??..14..15…ну от!…згадала!….16…17…
Біжиш сходами донизу.. вибігаєш з під’їзду….18..19!!…
Ну все…..тепер біжи спокійно….автомобіль проїхав….
Під кленом ..через дорогу..тебе чекає білий папірець….на клені сидить розгублений вітер,що ледь не накоїв лиха …а ось і ти….тримаєш в руках мого листа….вдихаєш фіалковий запах….повертаєшся до дев’ятиповерхівки….шукаєш своє вікно….з нього розвівається така ніжна фіалкова тканина..…на підвіконні сидить твій Чорний….і ти знаєш….що він зараз ховає свою загадкову посмішку за розкішними вусами….
На підвіконні лежатиме конверт…в ньому сухе суцвіття липи…й трохи листя м’яти…
Зробиш собі чаю…мала…
Посміхаєшся…
Ти ж знаєш…що я завжди з тобою…і від мене нікуди не подінешся….
робота вже така…твоїм ЯНГОЛОМ бути….
