Веселкове полотно літа...
Ти віриш в дива й чари ??.. Ходи сюди…
Бачиш…. так…. це полотно… але воно незвичайне…. це.. біле полотно літа…
Таке ж сніжно-біле… як веселий промінчик сонця.. що заломився через шкло.. і ..граючись з твоїм волоссям ..ненавмисне розбудив тебе вранці….. а ти смішно-сонно закуталася в ковдру й хотіла ще трохи поспати… пам’ятаєш??..
Якщо ти захочеш торкнутися полотна.... то відразу ж відчуєш яке воно сухе… й водночас тепле….. не бійся…
А тепер спробуй відчути запах цього полотна.. ну ж бо!…він не зрівняється ні з чим!… це запах свіже скошеного сіна… що вляглось відпочивати на горищі моєї бабусі… і.. до цього сіна тонкою ниточкою увивається самотня загублена квітка польового маку…що пахне літнім сонцем… он де.. бачиш?
В кольорову ж гаму цього полотна… увіллються яскраві кольори чарівних фарб з пережитих моментів трьох літніх місяців… …
Це буде веселкове літо....
Ось трохи яскраво-червоної фарби… що увібрала в себе кожен схід сонця…. зібрала всі розгублені по полю червоні тонкі маки в єдиний розкішний букет …
І пахне той букет спілою лісовою суницею й налитими вишнями …що причаїлися в яскраво-зелених барвах.. і чекають червонясто-палкого літнього кохання…
А цю оранжеву фарбу… подарували для мого літа яскраві гарбузи-велетні.. що їх старанно доглядала бабуся на свому городі…. ось поруч з ними ніжні нагідки.. котрі розкривають свої квіткові обличчя рано-вранці.. а вже до обіду стомлені засинають…
Поглянь… ця оранжева фарба схожа на абрикосове варення… запах якого розходиться по всьому подвір’ї… згадала як це??..
Знаєш.. мені здається.. що.. коли спробувати цю фарбу на смак… то вона буде такою ж солодко-абрикосовою…
В долоні набираю густої жовтої фарби……. торкаюся полотна… і на ньому з’являються всі сонячні ранки… з яких передають привіти веселі соняшникові голови… що високо здійнялися… і дарують свої теплі цілунки небу…….
А в повітрі відчувається солодкий запах стиглої ..зігрітої сонцем.. соковитої жовтої дині… Солодко.. правда??
Тепер на полотно ..яскравим бризканням.. я додам зеленого кольору…. такого яскравого.. як кожен листок влітку… такого виблискуючого... щойно омитого свіжим дощем…
Цей колір буде таким свіжим… як запах м’яти… любистку … та полину…….
А ось на цю блакитну фарбу в долонях ..варто лише фукнути.. і з рук на полотно злетить легесенький вітерець… що все літо забавляв… грався з волоссям… сукнями…. Ось тут він теплий.. а ось такий свіжий…. давай.. спробуй!
Бачиш.. з вітром злітає на полотно запах свіжого поля… таємниче шурхотіння колосків.. що перешіптуються між собою..чуєш?
….До цього запаху приєднаються пахощі добре настояного в полі деревію… звіробою… які разом посміхаються до далекої кучерявої хмарини… котра принесла в пелені дощу…
Синьою фарбою на полотні ляжуть мазки-цяточки… що стануть пахучими польовими волошками…. котрі не встигли знайти своїх красенів-червоних маків… і потрапити до їх букету……
Аромат цього кольору буде трохи сумним… і прохолодним… як величезна грозова хмара.. що зненацька закрила собою сонце.. і змінила плани на день… Але разом з тим ..цей запах буде приємним… як той.. що ти вдихаєш з повітрям після рясного густого дощу… пам’ятаєш цей запах??..
Фіолетовою фарбою.. з лівого боку залишу відбиток долоні… що буде переливатись яскраво…. як останній колір літньої веселки…… ти давно бачила веселку?..
А приваблюватиме ця фарба всіх.. своїм сливово-солодким присмаком……
Ну от… полотно-літо готове…
Ой! зовсім забула… лишилось головне… дістати зі своєї чарівної скрині найдорожчі фарби-блискітки….
Поглянь… Вони веселково переливаються.. срібляться… золотаво посміхаються до мене й сонця…. поглянь на них!!.. бачиш… вони усміхаються й до тебе…
Це…. фарби щастя….. їх потрібно зовсім небагато… щоб полотно стало щасливим…. ось…
Веселкові блискітки-сріблинки радісно злітають з долоні… обираючи собі місце на полотні…. злітають як кожна невимушена літня посмішка… кожне справжнє відчуття……..
Ну ж бо… підставляй свої долоні…. лови….))
