28.05.2014 09:51
18+
98 views
rating 5 | 9 users
 © Ірина Червінська-Мандич

Треба спати. Засни. Засни.

Треба спати. Засни. Засни.

Душу здай у ломбард і випий

Знов і знов - від весни до весни,

Хай розноситься голос хриплий

Десь між скелями. Я - луна

І вібрація біотоків, 

Я така ж, як і ти, я одна

Серед міста кривих потоків.

І крізь мене проходять слова,

А тебе обминають люди.

Переповнилася голова

Тим, що може не може бути.



27.05.2014


Ірина Червінська-Мандич цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.05.2014 21:19  Олена Вишневська => © 

Дуже!!! 

 28.05.2014 23:36  Деркач Олександр => © 

Класно 

 28.05.2014 21:47  © ... => Тетяна Ільніцька 

:-) Дяка)

 28.05.2014 21:06  Тетяна Ільніцька => © 

"Я - луна і вібрація біотоків!" - дуже влучно!  

 28.05.2014 17:19  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! 

 28.05.2014 13:55  Володимир Пірнач => © 

Класний текст. 

 28.05.2014 12:28  Світлана Рачинська => © 

Тривожно... Добре, коли розумієш, що треба... Чудово! 

 28.05.2014 11:15  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую за теплі слова та візит ))) 

 28.05.2014 11:14  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікаво про душу... і взагалі.+ 

 28.05.2014 11:10  Ірина Затинейко-Миха... => © 

незбагненно ...і водночас знайомо і зрозуміло... глибоко, і водночас так на поверхні це "треба спати"..."і крізь мене проходять слова" - таки терапія віршу відчутна - слова пройшли крізь мене! Не шкодую, що завітала до Вашої поезії. Спасибі! натхненно! 

 28.05.2014 11:02  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую! ) 

 28.05.2014 10:50  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Гарно! Глибина думки вражає...Чудово!