Казка про іграшкову кицьку
На дерев’яному підвіконні будинку, поруч із квітами, стояла маленька скляна кицька. ЇЇ власники навіть не пам’ятали, звідки вона в них. Вони поставили статуетку мордочкою до вікна, щоб усі її бачили і милувалися нею. Але господарі навіть не підозрювали: вона жива. Її життя було нудним. А уявіть: стояти на одному місці, не в змозі поворухнутися. Іграшкова кицька дивилася на різних котів на вулиці і заздрила їм. Ех, як їй хотілося бути, як вони…
…Літо видалося на диво спекотним. Господарі не закривали вхідних дверей на ніч. Іграшка на підвіконні собі посопувала, коли її хтось розбудив. То був Чарівник. Його так назвали,тому що з самого народження (це дивно навіть для чаклунів) він вільно літав по будинку.
«Мені розповіли мої помічники феї, що ти хочеш бути вільною», - звернувся Чарівник до іграшки.
«Що?!» - спросоння не зрозуміла та.
«Я дізнався, що ти хочеш стати вільною», - повторив гість.
«Так», - відповіла скляна статуетка.
«Я можу перетворити тебе, тільки ти ніколи більше не станеш іграшкою», -дав свої умови чаклун.
«Згодна, згодна!» - закричала кішка.
І чаклун на ймення Чарівник перетворив її.
… Кішці було жаль господарів, але жага до свободи була понад усе, і вона виплигнула з будинку. В цей момент кішка подумала, що кожна істота буде щаслива лише на волі.
Лубни, 21.09.12
02.02.2015 21:16 
