Усмішка Бога
Все відбувається, як у казці. Просто слідуй за знаками! Світ говорить з тобою мовою, тільки тобі зрозумілою. Веде тебе дорогою сповненою образів, які тільки у твоїй уяві можуть скластися в якусь історію, викликати певну асоціацію, вказати у котру сторону потрібно звернути, щоб прийти до наступного образу, до наступного знаку. Слідуй за знаками! Це тільки твоя історія і тільки твоя гра! Одного дня ти вирішиш, що нічого не знаєш про світ, що з якоїсь незбагненної причини він досі був для тебе закритим. Але вже зараз, у цю хвилину розумієш, що все, що тобі треба у твоєму житті – це всього лиш побачити світ! Яким би він не був - мусиш його пізнати. Ти встаєш і йдеш уперед! Стукаєш у двері світу, очікуючи побачити невідомо-що, бо наразі не знаєш, який він, цей світ. Двері відчиняються і – ти бачиш Бога. Справжнього Бога! Він посміхається тобі, він бере тебе за руку і веде за собою. Він показує тобі: ось цей світ: прекрасний і досконалий, сповнений мелодій і почуттів, світ – є любовю! Бог все ще тримає тебе за руку і все ще посміхається тобі і раптом відчуваєш, як тебе заповнює любов! Як вливається у тебе всіма запахами, звуками, почуттями... несподівано у тебе вливається світ! Ти все ще не знаєш, який він, бо він як і раніше, залишається незвіданим. Але він вже у тобі. Отак, тільки переступаєш поріг, а світ уже влився у тебе. Ти вже не знаєш, де двері, але це неважливо, ти однаково вже не можеш повернутися назад. Бога також не видно – в якусь мить він просто розчинився у світі. Але він продовжує тобі посміхатися звідусіль. Він все ще тримає тебе за руку. Ти відчуваєш, як він дихає, відчуваєш його запах, чуєш його слова, продовжуєш йти за його усмішками. А вони розкидані геть повсюди, у найнесподіваніших місцях – слідуй за знаками! І ти йдеш за ними. Усміхаєшся у відповідь і йдеш. І не страшно, що думки твої, як хмари – то ясні, то темні, трохи кучеряві, що вони сновигають то в одну, то в другу сторону, що почуття, як вихори кидають врізнобіч і часом чуєшся лялькою у їх руках: того дивись і зовсім розчавлять. І як їх припинити, коли всі вони народжуються у твоєму серці? Та нічого боятися - он за тими вихорами ти бачиш усмішку Бога і тоді наказуєш усім тим шаленим вітрам скерувати свою силу, куди слід – наразі до наступного знаку.
Дякую, Господи, за те, що продовжуєш усміхатися до мене, за те, що світ – це любов!
