Амен
Хто працює, хто банкує…
Вередливий – не все з`їв.
Світ звихнуло, бо гарує
На носатих солов’їв.
Якщо правда, що прозаїк
По сумісництву – фантаст,
Ахне стадо від мозаїк –
Хто вхопив казковий траст.
Обережно – інквізитор,
Хтось брехню порозливав.
Це проросле в чумі жито,
З нього хліб хтось випікав.
Ця скоринка може й досі
Травить марне торжество.
Людство стрибнути не в змозі,
Амен – вічне божество.
Між масонської облоги,
Око виберуть – вкладуть
У монетні каталоги,
Щоб змінити явну суть.
Отче тихий, відпускаєш
Може дійсно – лиш заснув?
Чи іще десь вівців маєш,
Що про нас зовсім забув?