07.11.2013 00:36

для всіх

1967

6 | 6

 © Антоніна Грицаюк

Мамині хризантеми

з рубрики / циклу «Матусі»

Хризантеми горну до серденька,

Вони душу мою зігрівають,

Їх любила завжди моя ненька,

Вони в дитинство мене повертають.

Мороз перший на землю ступає,

Стає мама тоді клопотати,

Ніжно квіти вона пригортає,

Час забрати уже їх до хати.

А під вечір в кімнаті ті квіти,

Ароматом наповнена хата,

Ми радіємо – ще малі діти,

І щаслива усмішка у тата.

Довго тішить краса земна очі,

Землю снігом зима покриває,

Хризантема і та жити хоче,

І ще дужче вона розквітає.

Ходять спогади всюди за мною,

Пригорну лиш до серця ті квіти,

І наповниться серце журбою,

Що не може їм мама радіти.

Посадила я їх на могилу,

Хоч не зможе їх ненька зігріти,

Але мають вони таку силу,

Що ті спогади в серці не вбити.

м. Славута,