07.11.2013 00:36
для всіх
1998
    
  6 | 6  
 © Антоніна Грицаюк

Мамині хризантеми

Мамині хризантеми

з рубрики / циклу «Матусі»

Хризантеми горну до серденька,

Вони душу мою зігрівають,

Їх любила завжди моя ненька,

Вони в дитинство мене повертають.


Мороз перший на землю ступає,

Стає мама тоді клопотати,

Ніжно квіти вона пригортає,

Час забрати уже їх до хати.


А під вечір в кімнаті ті квіти,

Ароматом наповнена хата,

Ми радіємо – ще малі діти,

І щаслива усмішка у тата.


Довго тішить краса земна очі,

Землю снігом зима покриває,

Хризантема і та жити хоче,

І ще дужче вона розквітає.


Ходять спогади всюди за мною,

Пригорну лиш до серця ті квіти,

І наповниться серце журбою,

Що не може їм мама радіти.


Посадила я їх на могилу,

Хоч не зможе їх ненька зігріти,

Але мають вони таку силу,

Що ті спогади в серці не вбити.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2013 10:20  Ганна Коназюк 

Читаючи Вашу поезію, набігли сльози, бо побачила в ній і свою історію... Моя мама теж любила хризантеми і до сих пір пам`ятаю той п`янкий аромат, коли вона їх заносила до хати...
Чудова душевна поезія родом із дитинства!))

 07.11.2013 00:35  Суворий => © 

УВАГА!!! Прохання відмітити не більше 3-4 категорій, які відповідають суті Вашого твору.