16.11.2012 01:03
-
1024
    
  2 | 4  
 © Марія Новогроцька

Світанок

Світанок. Сонце спинається на шпилі костелу. Сонно потягається на хмарах. Ковзає дахами будинків. Моргає заспаними очима до сірих шибок. Малює небо у світанок. Розмальовує у всі можливі світанкові кольори. У багряно-жовто-блакитні, темно-сині, золотисті, ніжно-рожеві… Таким є його щоденний ритуал. Така його ранкова «кава». Щоранку інша. Щоранку неповторна. Відмінна від вчорашньої. Нова комбінація кольорів, нова комбінація звуків, запахів. Щоразу новий смак. Але так має бути.

Світанкове небо застигле над землею. Світанкове небо плинне у хмарках. Як у дзеркалі відбивається на обличчі будинків, на вже світло сірих шибках, на старенькій бруківці старенької площі, на шпилях костелу… вітається з ними, всміхається до них. Як звично. Як щоранку. Це їхня ранкова «кава». Це їхній щоденний ритуал. Щоб пробудитися від сну. Щоб почати новий день. Світ посміхається світанком. Посміхається до старої бруківки, до сірих будинків, до заспаних облич, які тільки-но вивільняють голови від нічних сновидінь, ліниво намагаються сфокусувати погляд на початок нового дня. Мимохідь вбирають малюнок світанкового неба. Вбирають запах ранкової кави. Посміхаються. Вбирають запах світанку. Щоранку інша суміш запахів. Запахи прилітають з вітром. Кожного дня з інших сторін. Запах світанку домішується до запаху кави. Найчистіший аромат. Без жодних домішок. Запах  нового дня. Пробудження. Світанкова тиша. В тиші народжується день. Народжуються плани. Народжується перший крок. Щодня новий. Щодня перший. У ту ж саму сторону... В іншу... У цілком протилежну… Народжується ранкова молитва. З надією, вірою, любов’ю. Народжується у світанковій тиші, у світанковому небі, у ранкових запахах перемішаних зі запахом кави… тиша звучить молитвою, шелестом думок, спалахами поривів… поривами вітру… Вітер і тиша...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.11.2012 17:39  © ... => Марієчка Коваль 

А я дуже люблю крапки, люблю короткі речення.))))) Бо короткі речення мають свої вимоги - вони мусять бути максимально точними. тоді шукається саме те слово, яке найбільше відповідає)

 18.11.2012 17:20  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую щиро, Володимире, за оцінку)))

 18.11.2012 17:18  © ... => Деркач Олександр 

Цілковито погоджуюся стосовно повторів, вже трохи почистила, але треба ще)))) Дякую, пане Олександре!

 16.11.2012 19:26  Марієчка Коваль 

якось коротко..я весь час ніби вдаряюсь в ту крапку, як в дерево втікаючи від чорта. чи то я не шарю... гуляю так багато і читаю так мало... Але чудові вислови, такі образи мені до душі. Гарно.

 16.11.2012 12:49  Володимир Пірнач => © 

І справді, якось тут більше поезії ніж прози.
Цікавий текст.

 16.11.2012 10:43  Деркач Олександр => © 

Чудове, поетичне есе...мені здається є трохи зайвих повторів, але загальне враження гарне.