02.01.2012 13:50

-

247

3 | 3

 © Мар`яна Гой

Елегія світанку

Я бігла, одначе, 

У пастку до ночі, 

А впала на полі –  

У лоно квітуче. 

Серпанки всміхались 

У зорях далеко,  

Співала десь пташка… 

Обімліла я певно. 

Чарівний світанок 

Обпалить мої щоки. 

Мене огортали 

Ромашки і маки. 

Дзвіночки голосять 

Медову поему. 

І прошепчеш на вушко: 

”Ти моя королева!”