Туман
На нашому даху живе туман кудлатий
Великий жартівник, що вміє чарувати.
Якось зачарував нам мало не пів міста
І вулицю мою сховав кудись навмисно.
Кудись подівся парк, дерева, каруселі...
Втопилися, мабуть, в молочному коктейлі.
А він вже новий жарт з кишені витягає:
Тут щойно голуб був, а вже його немає.
Улюблений місток, що річкою стелився
Сьогодні також зник. Чи, часом, не втопився?
І води у ріці, я бачив, закипіли.
Здіймаються з води хмаринки білі-білі.
Та найдивніше те, аж страшно говорити,
Що й люди на землі змінились цілковито.
Літає сивий дим. А в ньомутемно-сірі
Великі і малі блукають дивні тіні.
Я думав, у цей день найкраще бути вдома,
Бо все через туман зробилось незнайомим.
Та сонечко мені всміхнулось: не хвилюйся,
Ось тільки я прийду і чари розійдуться.
