Я, Бог і Достоєвський
Частина ІІ Т. Лірі, М. Стюарт
Деструктивні психотехніки.
Технології зміни свідомості в деструктивних культах.
Далі творець ще раз подякував нам всім за увагу. Обійняв обраних, знову проігнорувавши мене з другом, і сказав:
- А зараз я покличу Федора Михайловича. Він сьогодні у мене молодець. І ви зможете поставити йому будь-які запитання, а я з вами прощаюсь. До побачення, діти мої, – сказав бог і сів на ліжко, опустивши голову.
Через певний час він прокинувся. Посміхнувшись, він почав дзвінко говорити від обличчя великого російського письменника.
- Федоре Михайловичу, а можна вже запитувати? – не терпілося мені.
- Зачекайте, барин. Нехай судариня мене спочатку намалює і представить вам, – сказав Рома посміхаючись до Жанни. Вона продовжувала водити олівцем по паперу.
- Жанні треба слухати Рому, бо у Роми 100 рівень розвитку. Він тобі потім пояснить в яких питаннях, коли повернеться у своє тіло. А тепер вже можете запитувати, - після того, як Достоєвський погодив свій портрет з третім оком Жанни, він дозволив нам вести з ним розмову.
- Скажіть, а як ви так швидко написали роман «Злочин і Кара»? – пішов я в атаку, озброївшись знаннями біографії письменника.
- Мені диктували його зверху, - логічна для духовної людини відповідь.
- Як вам там живеться? – питання від Олі.
- Все добре. У нас тут своє коло письменників у бога на службі. Я от Чехова дуже люблю. Я писав про людські пороки, а він робив те ж саме, але з великою долею гумору, - Достоєвський зізнався нам у прихильності до творчості Чехова. Як мені потім пояснили «У них там свою письменницька тусовка у вищих світах».
- А ви можете щось порадити молодому письменнику? Можливо, у вас були ідеї, які ви не встигли втілити за життя? – давай, скажи мені щось варте уваги!
- Я би порадив вам вчитися швидко друкувати. Я свого часу пером писав, на машинці друкував. Ви б писали щось біографічне, але з фантастичним нахилом, - ось таку пораду я отримав від генія світової літератури.
- Як ви перенесли каторгу? – далі пройдемося по біографії.
- Складно було дуже, писати мені не давали, - гірко зізнався Федор Михайлович. – А хочете, я вам автограф залишу? Вам космічною чи моє розписатися?
Не встиг я вимовити «Своєю справжньою давай!», як Достоєвський сказав:
- Давайте я космічною, - з цими словами він навів пару кіл на аркуші зі своїм портретом.
- А ви часто відвідуєте світ людей? – спитав тепер Коля.
- Ні. Це вперше, і для мене це новий досвід. Це все через те, що Рома, маючи сотий рівень, являється дуже сильним контактером, - тут Достоєвський підвівся на ноги і з посмішкою почав бігати по квартирі, - як приємно матеріальне тіло! Як я давно цього не відчував! Ну, сударі, будемо з вами прощатися! Радий був вас відвідати!
Доки Достоєвський хрестився, до мене прийшло розуміння того, що час ставити провокаційні питання. У Достоєвського є оповідання «Бідні люди». Коли я вчився в школі, по телевізору йшов серіал «Бідна Настя», і я чомусь думав, що він знятий за мотивами твору Федора Михайловича. Я вирішив прикритися своїм раннім неуцтвом, використавши свою теорію.
- Федор Михайлович, а як вам вдалося написати «Бідну Настю»?
Тут великий письменник замислився.
- Ну.. – після довгої паузи сказав він, - з бідної Насті звичайно. Хороше питання, до речі. Молодець!
- Тобто, на власному досвіді?
- Так, на власному досвіді. А тепер до побачення! Радий був з вами поспілкуватися! От ви молодці! Ви круті! І Рома крутий! Класні питання задавали. Дозвольте відкланятися, - поклони і перехрещення, - радий був служити!
З цими словами Рома пішов на кухню. За ним прослідували всі мешканці цієї дивної квартири. Ми з Колею втомлені лягли на диван, намагаючись зібрати в головах назавжди розбиту віру в людяність.
- Нє, ну коли ти спитав про бідну Настю, я просто завалив, - сказав радісно Коля, порушивши нашу тишу. Я швидко пояснив йому свою хитрість.
- Нє, ну що-що, а такої хуйні я ще не бачив, такої хуйні…. – сказав він, почавши сміятися. Сам ледве стримуючись, я почав його заспокоювати, щоб на наш сміх не звернули увагу хазяї квартири.
По дорозі на кухню я почув:
- Бідна Настя? Та не міг Достоєвський написати таку нісенітницю…
Рома пішов гуглити твори великого письменника, а я тим часом, прикриваючись хибним неуцтвом, почав пояснювати свою теорію за серіал, про те, що його дивилась моя мама, що йдеться про Росію 19 століття і тому я зробив висновок, що це вийшло з-під пера Достоєвського. У мою версію повірили, і ніхто не задавав зайвих питань.
Оля мала дуже пригнічений вигляд.
- Усе добре? – запитав я.
- Так. Просто розумієш, коли Рома входить в контакт, на нього іноді впливають темні. Він цього не розуміє, а от ми це помічаємо. Тому стільки неточностей.
Я продовжував з цікавістю розпитувати Рому про теорію спілкування з духами, складність всесвіту, інші виміри, життя вищих духів. У нього знайшлося геніальне пояснення своїх похибок:
- Сірьож, просто, коли дух вселяється в мене, то орієнтується він на мої знання. Дух не може сказати те, чого я не знаю.
Коля допив залишок настойки від грибів, щоб отримати сильніший ефект. А ми вдосталь наговорившись, сіли дивитися екранізацію «Покоління Р», під який мирно поринули в світ мухомор них снів.
Наступного ранку, ліниво прокинувшись по обіді, ми з другом почали збиратися додому. Нас захотіла провести Оля. У мені боролися різні почуття: з одного боку мені подобалася ця мила сім’я Саші і Олі, а з іншого я знав, що повинен сказати їм правду, навіть якщо після цього наше спілкування припиниться.
- Чого вони з вами живуть? – я вирішив почати з цього.
- Взагалі за квартиру платить мама Саші. А вони живуть, бо вищі сказали, що ми одна сім’я і повинні йти по шляху духовного розвитку разом, - ніяково зізналася Оля.
- Дай вгадаю, а вищі сказали, що їм не потрібно платити за квартиру?
- Ну… ми якось піднімали це питання. Але не дійшли до якогось спільного висновку.. Що ти взагалі про це думаєш? – вона відправила мені питання, на яке я мав відповісти чесно.
- Я думаю, що це повна дурня. Це просто цирк. Що ми, по-суті, побачили? Як наркоман накидався дексом і почав говорити нісенітницю від імені Бога. І говорити, до речі, не дуже якісно. Мені здається, я б краще розповідав. Я почав дуже сумніватися, коли ти сказала про свою рідну душу. Він просто каже нам те, що ми хочемо чути. Тобі, мені, Колі, - відповів я.
- Так, тема Майклухи для мене дуже інтимна. І мене просто на неї купити. Можливо, так було треба, щоб все це вчора сталося? Щоб нам хтось зі сторони показав хибність даного шляху. Звичайно, існував момент за час нашого з Сашою життя з ними, коли я повністю в це повірила. Але останнім часом у мене все більше і більше сумнівів, - вона виглядала пригніченою, але дружньо нам посміхалась
- Ти знаєш, я бачив багато. Навіть занадто. Але такого я ще не бачив. Такої хуйні… - сказав мій друг Олі фразу, яка тепер у нас вважається крилатою.
- Давайте, хлопці! До зустрічі. – сказала, махаючи на прощання рукою Оля, і ми з Колею зайшли до черева маршрутки.
Вона зателефонувала того ж вечора. І сказала, що вони з Сашою вигнали своїх безкоштовних квартирантів. Вона дуже переймалася з цього приводу, боячись зробити помилку. З часом з’являлися все нові і нові дивні факти пов’язані з теологічними шахрайствами Романа. Але все у молодого подружжя налагодилося, коли вони зрозуміли переваги проживання лише удвох у власній квартирі.
Рома непоганий хлопець. Він проявив себе дуже доброзичливо, привітно до нас. Він розуміє, що з подібним образом життя довго не протягне. Наркомани все життя готують себе до подорожі по Бардо( територія, де перебуває душа між смертю і новим народженням), здійснюючи подорож у невідоме. Але і тут знайшлося пояснення його діям:
- Я знаю. Мене скоро заберуть. Адже я майже завершив свій розвиток на землі. У мене 100 рівень духовного розвитку. І я вже потрібен там, - з цими словами він підняв палець до гори.
Після цих подій мене бентежило лише одне питання. Якщо цілі релігії пішли від таких людей, тоді де від скупого зору сучасної людини ховається істина? Адже інший рівень сприйняття дійсності відкривався шаманам, містикам, психічно хворим і споживачам психотропних речовин.
Цілком імовірно, що вживання галюциногенів відкриває нашому мозку нові можливості стани, які йому зазвичай недоступні. Ми, по-суті, стали свідками по-варварськи виконаному ритуалу, що проводили шамани в усьому світі ще тисячоліття тому. Примітивна інтерпретація Роми своїх видінь, в межах його вичерпної інтелектуальної бази, не дозволила мені повірити в дієвість подібних методів спілкування з Всесвітнім Розумом.
Якщо вірити революційним ідеям Теренса Маккени (американський письменник, філософ, етноботанік, шаман) – то сучасна людина забов’язана грандіозному еволюційному стрибку, коли за 100000 років маса мозку збільшилася на 1,3 кілограми, відкриттю для наших африканських предків «magic mushrooms», що містили в собі псилоцибін. Вживання цих грибів дозволило підняти свідомість людини на новий рівень сприйняття дійсності, розвинуло уяву і спровокувало виникнення перших релігійних вірувань. По усій земній кулі в давнину існували священні культи, спрямовані на вживання галюциногенних алкалоїдів. Якщо Маккена хоча б на 50% правий, то його можна сміливо називати Коперником у світі вивчення свідомості.
На території країн СНГ після падіння залізної стіни широкого розповсюдження набули релігії сходу. Вони зазвичай приваблюють найбільш інтелектуальні верстви населення як серед молоді, так і серед людей вже з стійкими сформованими поглядами. У порівнянні з Аврамівною релігійною сім’єю (християнство, іслам, іудаїзм), яка пропонує віруючій людині доволі примітивну систему ідей та догм, релігії сходу (джайнізм, буддизм, даосизм), навпаки, дають розуму багатий матеріал для пошуку.
Церква, як це не дивно, стала основним каталізатором західного суспільства до руху назовні. Вона повністю монополізувала вивчення духовного світу, заборонивши під страхом смерті комусь сунути в нього носа, окрім християнських богословів. Це змусило інтелектуалів зосередити свої сили на покращенні матеріального блага Європи через науково-технічний прогрес, паралельно з критикою політики ортодоксальної церкви. В той час на сході вже тисячоліття існували багато численні монастирі і храми, де мільйони бродячих по країнах монахів займалися справжнім вивченням взаємодії людини з божественним началом. Будда Гаутама казав: «Бога немає, а жерці касти брамінів найгірші із людей». Через це його послідовників піддівали гонінням. Але не всі вчення Будди будуть ефективними в умовах нашої державно-соціальної дійсності.
Невдоволеністю традиційними християнськими відповідями на основні питання з успіхом скористалися багаточисленні секти. Вони збільшують свій вплив на духовному ринку західної людини, продаючи тим, хто сумнівається, цукерки в яскравій обгортці, що насправді порожні. За рахунок інтелектуальних маніпуляцій, вони збагачують свій статок, наживаючись на обдурених людях. Стираючи індивідуальність своїх прибічників, вони створюють зомбі, з яких через соломинку випивають життя разом з коштами. Рома, можливо, став черговою жертвою жадібних творців нових релігійних систем.
Я продовжую ходити по місцевим сектам і релігійним течіям, спілкуючись з їхніми представниками. Коля з усмішкою пригадує події того вечора. Я дуже йому вдячний, що він був поруч у той момент. Мої відносини з сім’єю Саші і Олі з того часу стали дуже міцними. Я вдячний їм за їхню любов та підтримку. Доля Роми та Жанни залишається невідомою.
Пошуки істини, бажання допомагати людям, дослідження духовного світу – це звичайно дуже добре. Але треба обережно обирати методи досягнення цього. І завжди залишати в своєму серці місце сумнівам.
Як писала Єлена Блаватська «Satiat Nasti Paro Dharmah!» (НЕМАЄ РЕЛІГІЇ ВИЩЕ ІСТИНИ)
