
«ШВИ» — Оповідання
© Сигізмунд КржижанівськийЗараз так вже не пишуть, а можливо, що й не читають, тому публікація тексту подається роздільно згідно вже існуючих частин.
Зараз так вже не пишуть, а можливо, що й не читають, тому публікація тексту подається роздільно згідно вже існуючих частин.
шаурма-шаурма-шаурма
шаурма-шаурма-шаурма
шаурма-шаурма-шаурма
За сюжетом роману вілла Ескобара, що перейшла до рук інших власників нерухомості, ще містить деякі смаколики, за якими полює огидний персонаж з унікальним набором психічних вад на прізвище Шнайдер та один з колумбійських Донів. А Карі Мора, за випадковим збігом обставин, стає безпосередньою учасницею їх взаємного тертя.
Чому Він розгнівався? Нам же було так добре, так гарно разом"...
- НЕНОРМАЛЬНА, - відлунювало у вухах. "Він це прокричав? Бо я чую шепіт. Я постійно чую це слово пошепки."
Просидівши вихідні перед комп’ютером, переписуючись із друзями та переглядаючи відео – як не набрати вагу після пологів, нам захотілося чогось солодкого. У холодильнику сумувала гірчиця із манною кашею, а всі полиці пустували. Складалося враження, що весь запас цукру мігрував до Південної Америки, нарікнувши нас на тліне існування.
Стежка ледве вгадувалася серед літнього буйнотрав’я. Невидимим вужем, що лишає по собі лише прим’ятий слід, звивалась і звивалась вона вперед, до густого підліску.
Група брудних зелених танків на повній швидкості увірвалася у місто. Вулички пустували : всі, хто цінував життя більше ніж вдалий кадр, із військовими зникли.
Молодий юнак у престижному коричневому костюмі мчав через парк. Позаду бігла рудоволоса дівчина. Вона все більше відставала, однак хлопець на це не зважав. Можливо, за інших обставин він і почекав, проте сьогодні все було інакше.
Ніколи не гадали, що пекло знаходиться у підвалі церкви? Хоча, де йому ще бути, як не у освячених підземеллях. Раніше у них четвертували, колесували, здирали шкіру, дробили пальці і співати псалми, щоби почути ...
Розпластавшись посеред темного коридору вона переконувала кожен м’яз тіла рухатися. Але всі органи протестували вимагаючи води та відпочинку
Ідеологія знищує розум та розбиває серце залишаючи тільки тінь, тінь людини, котра жила безтурботним життям.
Друг дитинства завжди вміє підтримати будь-яку дурню, що зароджується у тебе в голові!
я ж любив тебе.
але... ти моя с м е р т ь
"холодно... закрий двері..."— зненацька прошепотіли мені стіни
Я побудував цей колодязь далеко від людських очей. Далеко від усіх поселень і доріг. Тут не буває людей - тут просто нічого робити, це пустка, неродюча земля, де трава схожа на волосся прокаженого, а гілки поодиноких сухих кущів нагадують руки мерців. Рук Деніс. Її теперішні руки. Ґрунт тут влітку гарячий, а взимку промерзає, здається до самого земного ядра. Пекельне містечко, тільки самовбивця забреде сюди. Або вбивця...
"В дитинстві я любила складати перші літери імен усіх, кого знала, в одне слово. У нас виходить "НЕ"..."
Далі творець ще раз подякував нам всім за увагу. Обійняв обраних, знову проігнорувавши мене з другом, і сказав:
- А зараз я покличу Федора Михайловича. Він сьогодні у мене молодець. І ви зможете поставити йому будь-які запитання, а я з вами прощаюсь. До побачення, діти мої, – сказав бог і сів на ліжко, опустивши голову.
Через певний час він прокинувся. Посміхнувшись, він почав дзвінко говорити від обличчя великого російського письменника.
Нескінченність у своїй архаїчній суті древніх культур визначалася змією, яка кусає себе за хвіст. У стародавніх цивілізаціях символ, що дістав назву Уроборос, можна зустріти в усіх куточках колись зеленої планети, яка сьогодні кашляє густим смогом під тягарем перенаселення людьми. Але не усі секрети Всесвіту підкорилися найжорстокішому виду з тварин.
Про те, як важливо вірити в себе і в людей, які поряд. Всі мають право на помилку, але ніхто не має права руйнувати ваше життя через маленьку помилочку. Я вас запрошую на маскарад!!!