12.05.2013 21:57
for all
196 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Турчиневич Галина

Під маскою буття

    Комусь набридло ховатися під маскою. Хтось захотів справжнього життя. Любити, страждати, співчувати – жити не приховуючи своїх почуттів. Звільнити своє Я і просто бути самим собою. Хтось зірвав маску з лиця і кинув далеко-далеко, десь за обрій. Не пожалів і не подумав, що з нею буде дальше. Не хтось. Ти!

     Ти оглядався на себе і не вірив своїм очам. Інша посмішка, інші очі, інший погляд на життя. Все таке чуже, але водночас таке рідне – своє. Ти ішов знайомими  вулицями, проходив повз знайомих людей, та ніхто Тебе не впізнавав. Ти розумієш, що тепер доведеться починати нове життя, але вже без масок.

    А десь далеко хтось проходив вулицею і серед чагарників побачив маску: вона виблискувала на сонці й манила до себе. Цей хтось підняв маску з землі, протер від грязюки, яка налипла на неї і надів на лице, не задумуючись про наслідки.

Публікації: Турчиневич Галина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.05.2013 23:17  Ірина Лівобережна 

Цікаво. Але ніби не закінчено... Хочеться продовження!! ))