02:00
У той час, коли ти забудеш як мене звати,
я скажу тобі –
"Все нормально, на добраніч, пора спати"
я скажу тобі –
"Все нормально, на добраніч, пора спати"
Друга година ночі.
Ти спиш, підібгавши подушку під себе і, солодко прицмокуючи, враз-по-раз ворушиш зіницями, що сховались за твоїми ледь рожевими повіками.
Спокій. Після довгого дня – це саме те, що треба. Нічого зайвого, ніяких турбот. Тільки рівне, спокійне дихання. Вдох-видох, вдох-видох....вдох....видох....
А я полежу собі поруч. Отут, біля тебе. За бетонною стіною з надписом "Без права на існування".
Солодких тобі снів, любий.
за стіною, 02:00
