Річкова історія
з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»
Сотворилось слово на віки
І упало у серця глибоко.
Був гарячий день. І від ріки
Нісся вітром прохолодний спокій.
Тут, - а, може, там, у бур’яні, -
Вчарувавсь митець від блиску хвилі
І такі слова створив легкі,
Що за день долали цілі милі.
Потім ніс їх слави круговій,
Сили людям дав, звільнив від втоми.
А митець будиночок старий
Прикупив на березі низькому.
Доки не зійдуть усі квітки
У серцях із слів тих, – боротьбою, -
Житиме митець коло ріки
Без людей, у тиші і спокої.
Буде пити воду золоту,
Дивуватись чарівному літу…
А велику славу й похвалу
Хай розносить містом сірий вітер.
