Божевільня
[Прочитай мене.
Потрапиш в божевільню.
І тобі буде вже не потрібен той чортовий абсент.]
Божевільня.
З обдертими, понівіченими стінами, на яких пульсують тремкі [спогади].
Їх не витрачає.
Як моїй лакованій гітарі ліричних пісень, як теплому шарудіючому паперу - тендітної прози.
Моя божевільня - ти.
Я тобою безупинно дихаю, солодко посміхаючись, мрію, оголивши сметанні плечі, відчуваю і, напружуючи ключиці, пам`ятаю.
Все.
До останньої краплі.
Бо ж ти-моя нескінченна неволя.
Ти - мій наркотик, якого я чекаю, як важкохвора.
Я вже знаю, що, власне кажучи, можна щоразу і не помирати.
Але моя божевільня наполягає, бо ж...
[Пульс на нулі].
