07.09.2013 21:02
для всіх
182
    
  4 | 4  
 © Весняна

Божевільня

[Прочитай мене. 

Потрапиш в божевільню. 

І тобі буде вже не потрібен той чортовий абсент.]


Божевільня. 

З обдертими, понівіченими стінами, на яких пульсують тремкі [спогади]. 

Їх не витрачає. 

Як моїй лакованій гітарі ліричних пісень, як теплому шарудіючому паперу - тендітної прози. 

Моя божевільня - ти. 

Я тобою безупинно дихаю, солодко посміхаючись, мрію, оголивши сметанні плечі, відчуваю і, напружуючи ключиці, пам`ятаю.

Все. 

До останньої краплі. 

Бо ж ти-моя нескінченна неволя

Ти - мій наркотик, якого я чекаю, як важкохвора. 

Я вже знаю, що, власне кажучи, можна щоразу і не помирати.

Але моя божевільня наполягає, бо ж... 

[Пульс на нулі]. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.09.2013 13:31  Ірина Затинейко-Михалевич 

ще раз висловлюю захоплення Вашою прозою! Натхнення Вам!!!

 09.09.2013 13:27  Володимир Пірнач => © 

А мені подобаться абсент :)
Гарний текст.
Плюсую.

 08.09.2013 00:57  Олена Вишневська 

Супер.
Плюсую+

 07.09.2013 21:04  Деркач Олександр => © 

я там вже був, тому абсент мені все ще потрібен - це до передогляду)) а до тексту - Дуже сподобалось...