11.07.2013 15:42
для всіх
329
    
  5 | 7  
 © Настя Купцова

ця слабкість, що ламає всі кістки

цей біль, що горло каменем стискає

ти кажеш, що кохаєш навіки?

пробач, та ця любов мене вбиває.

для чого волю ти мені даєш?

відштовхуєш, але не відпускаєш?

сьогодні підеш, завтра все ж прийдеш

і як наркотик знов мене вживаєш.

кричиш, шепочеш, синяки і кров,

а потім обіймеш і поцілуєш…

то , кажеш ти, що це і є любов,

коли ти в ліжку іншої ночуєш?

смак болі й сліз. хіба це почуття?

ні. це брехня. мені вже не звикати.

відчуй мене, бо я твоє життя,

але, прошу, не вчи тебе кохати.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.01.2017 15:07  Каранда Галина => © 

 11.07.2013 21:48  Тадм 

емоційний стан передали чудово

 11.07.2013 18:37  Тетяна Чорновіл => © 

Болючий вірш! Моє "чудово"...

 11.07.2013 16:16  Володимир Пірнач => © 

Сильний текст.
Підправити б трошки.
Сподобалось.
Плюсую.

 11.07.2013 15:49  Олена Вишневська 

Дуже сильно... і боляче...

 11.07.2013 15:32  Каранда Галина 

болючий вірш. такі стосунки важко розірвати... але - є такий вислів: "уходя - уходи"...