10.02.2014 21:52
для всіх
350
    
  2 | 2  
 © Маріанна

Гнів

з рубрики / циклу «Місячне сяйво»

Гнів потроши слабшав. Уже не так свербіли руки гепнути кулаком про брудному столу дешевої «наливайки».

Марно…

Порожній кухоль пива. Невже його?

Ага. От і все.

Як завжди. Хотів спокою. Щоб не «надриватися» даремно.

Дочекався.

Відчуття гниття заживо. Спокій. Як у всіх?

Невдаха!

Оглянув вогку підлогу. Байдуже.

Ні друзів. Ні розваг. Старанний і тихий.

Був…

Освіта.

А робота? Роботи немає. Не для нього. Не для таких як він. Занадто амбітний? Та куди вже до амбіцій.

Але невже отак?

Скільки попереду порожніх років? Скільки років чекання?

Лікоть мокне в пивній калюжі. Час зупинився.

Даремно вона ТАК дивилася, коли повернувся після чергових пошуків. Не пояснити їй. У неї все інакше. Дружина. Простіше? Здавалось. Тепер сумніви.

Вічні сумніви.

Думає, що він зовсім нікчема. А от інші! Чим інші?

Рука безсило опустилася.

Навіщо? Навіщо було те питання:

«Що? Знову?»

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.02.2014 12:10  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую. Приємно, що сподобалося.

 11.02.2014 10:02  Тетяна Белімова => © 

Як завжди коротко і змістовно! Чудово, Маріанно! Питання - відповіді? Відповіді, які є, чи яких немає? Розчахненість ЛГ передали дуже майстерно!

 10.02.2014 19:29  © ... => Ганна Коназюк 

Дякую!

 10.02.2014 19:03  Ганна Коназюк 

Толково написали. Сумний твір, але це не заважає бути йому чудовим!

 10.02.2014 18:41  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую!

 10.02.2014 18:25  Світлана Рачинська => © 

оправданий...
моє чудово!