Трунок кавових зерен

Моя кава ранкова, водночас терпка і солодка,

Ароматом пробудження пестить недоспані ночі,

І духмяною звабою марева сонні лоскоче,

Світ витягує трепетно-ніжно зі сну поволоки.

Насолоду гірчинки підкреслюють цукру кристали,

Для зимового шарму додати б ще трішки кориці,

І наповнити глиняний кухоль під сяйвом зірниці

Трунком кавових зерен, допоки ще сонце не встало.

16 січня 2014 р.

Візьміть участь в обговоренні

20.01.2014 20:48 Світлана Рачинська

Хотіла написати короткий коментар так якз тел. Не вдасться. Дуже сподобалось скучила...

20.01.2014 20:33 Деркач Олександр => ©

такі якись слова всі з еротичним ароматом, наче це не просто кава ранкова, а продовження недоспаної ночі)) сподобалось...в смислі вірш)))

17.01.2014 21:05 Тетяна Чорновіл => ©

Чарівний трунок! І вірш! ))

17.01.2014 12:13 Володимир Пірнач => ©

Наливай.
Бо у мене кава закінчилася, і я вже пару днів п"ю чай..

17.01.2014 11:59 © ...

Дякую, Аню))) Приємно, що моя кава прийшлася до смаку)))

17.01.2014 11:27 Ганна Коназюк

Красиво, якось так поетично-витончено...)) Дуже сподобалось і пішла я за черговою порцією кави...)))

Дякую)) Не забагато, то кухоль миру)))
Моя також без цукру і кориці , то такий творчо-кулінарний експеримент )))

17.01.2014 11:14 Каранда Галина

гарно. моя без цукру й без кориці)))) а "кухоль" - то не забагато кави?:))))) жартую, класно написано, приємний розмір.

Чудово! Так мелодійно і так кавово! У кожного автора кава - своя, відмінна))) Мені твоя смакує підсолодженою гірчинкою! Це так життєво і так кавово!

Візьміть участь в обговоренні