Намріялось
з рубрики / циклу «Палітра мрій»
Сьогодні вночі в повітрі пахло Часом. Він посміхнувся, подумки оцінюючи свою вигадку. Непогана думка. А справді: чим пахне Час? (З роману «Марсіанські хроніки)
Рожевий світанок легкою пір`їнкою торкнувся вікна. Тихо... Тільки настінний годинник озвучує свої кроки. Тік-так, тік-так... В такий час по тілу розливається білим перламутром ніжність. Ласкаві обійми нагрітої ковдри шепочуть теплими думками мрій...
- Як же ти далеко...
Як хочеться до Свого світанку, Твого шаленого вітру, коли настінний годинник зупинить свої кроки...
