21.05.2015 16:38
для всіх
278
    
  4 | 5  
 © Анна Ольтенберг

Грім. Блискавиці. Музика

Грім. Блискавиці. Музика

Грім. Блискавиці... Шумить, клекоче дощ, розбиваючись об зелене листя. Величні сизі хмари здригаються і все нижче припадають до землі.

Нам гаряче! Дзвенять натягнені, як струни, пальці, дзвенить тиша... Кожен нерв на межі, і водночас так легко і спокійно. На устах застигають іскри...

Твій пристрасний, але суворий погляд... Чому я корюсь тобі?! Бо я - краса, ти - сила. Не може бути по-іншому. Мінлива мелодія сплітає наші думки. Ми тонемо у власних почуттях. Декілька хвилин! Серця збуджено тріпочуть в грудях…

Доповнюю тебе, домальовую ескізи твоїх рухів і... чиню тобі опір. Зрештою, дозволяю дивитися мені в очі, бачити мене спражню. Відкриваю тобі свою душу, бережу твої таємниці...

Небо пронизує блискавка, лунко котиться по землі могутній грім. Злива... А нам байдуже. Нас тільки двоє. Ми створюєм танець.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.05.2015 12:18  Тетяна Чорновіл => © 

Красиво!

 22.05.2015 08:15  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Пристрасно!
Не знаю, чи Ви читали оповідання Володимира Винниченка "Краса і сила" й "Раб краси"? Мені здалося, що це відомі Вам тексти))

 22.05.2015 00:14  Світлана Рачинська => © 

Дуже сподобалося! Анно, беру в обране! Шквал прочуттів та емоцій. До душі)

 21.05.2015 17:23  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже гарно, справжня вишукана поезія.