Котик і ноутбук
Тиха музика ллється з динаміків,
Ноутбук на канапі стоїть,
Сірий котик до мене підходить,
В очі дивиться, «няв» говорить.
«Подивися, хазяйко, який я!
Ну, хіба можна нас порівнять
З чудернацьким оцім агрегатом,
Тим, що нібито вміє співать!
Вимкни, мила, пісні ці несправжні,
Я тобі заспіваю своє
І рукою ти ніжною знову
Будеш пестити хутро моє.
Я не зовсім домашня тварина:
Десь блукаю, за кішок я б’юсь,
Та від того мені спокійніше,
Що до хати завжди повернусь.»
Вмовив мене. В кімнаті вже тиша.
Шелестить на подвір’ї трава.
Котик спить. І йому сниться миша.
Не комп’ютерна. Сіра. Жива.
Харків, Вересень 2013 р
МИЛО,,,)))