Переповнений трамвай
Трамвайчик. Мій любий трамвайчик... Він кожного Божого дня справно робить свою однотипну і надзвичайно важливу роботу — везе своїх пасажирів до їх пункту призначення. Хтось сідає на першій зупинці і їде на кінцеву, хтось стрибне зайчиком і, озираючись навкруги, вистрибує на наступній зупинці, хтось добросовісно купує квиток, хтось, враховуючи власні інтереси, одразу купує проїзний квиток, а дехто безкоштовно їде кілька зупинок, ще й безсоромно топчеться по ногах сусідів, голосно сварячись при цьому.
У вихідні дні пасажирів буває значно менше, а у будні - трамвай часто переповнений, ось тоді трапляються сварки та різного роду негатив стелиться по салону транспорту... Люди заходять і виходять, одні мовчки, інші жваво розмовляючи. Он зайшло подружжя з маленькою дитиною на руках і довго озиралось з надією сісти, аж поки літня жінка запропонувала їм своє місце, та вони люб`язно відмовились, а он два молодика голосно обговорюють події на Сході — за пару зупинок майже склали стратегічний план антитерористичної операції. Майже... Красива, вишукана жінка, що зайшла до трамваю, не дала завершитись геніальному планові. Можливо, ви подумаєте, що чоловіки забули про все на світі побачивши чарівну незнайомку? Саме так! І тому вони почали вишукувати в її зовнішності недоліки, а оскільки це було майже неможливо, то молодики почали насміхатися, голосно регочучи, з її довгого густого волосся, високого зросту, пломенистого погляду, пишних грудей...
- Як вам не соромно? Ви ж врешті-решт чоловіки, джентельмени, мужчини! - Не втрималася одна молоденька жіночка.
- Мовчи, курко! Ти така ж сама! Ги-ги-ги! - Зареготали хлоці, показуючи прокурені жовті зуби.
- “Женщіна! Што ви прісталі до пасажіров? Вам нечіго дєлать сутра?” - Втрутилася в розмову пані кондуктор, симпатизуючи молодикам, бо сама була вже втомлена, розлючена і їй надзвичайно хотілося “повампірити” - набратися чужої енергетики. Молода жіночка зрозуміла, що в цій ситуації розумнішим буде той, хто змовчить, тому поспішно вийшла на наступній зупинці...
Трамвайчик їздив по своєму зачарованому колу кожен день, вислуховуючи нові заздрісні плітки, чужі рюмсання, юнацький безтурботний сміх і жарти, музику, що долинала з навушників, сварки і телефонні розмови, дитячий сміх і шепіт закоханих. Майже опівночі він повертався в депо, а вночі трамваю снилися чемні пасажири - виховані чоловіки, що поступаються місцем жінкам та літнім людям, жінки, котрі майже не пліткують і знову ж чоловіки, котрі пліткують менше ніж жінки... А ще... Ще трамвайчику снилися прості розмови — не про війну, не про АТО, не про підвищення цін на комунальні послуги, а про відкриття нових садочків для дітей, про весілля молодої пари, про перший зубчик у дитини... Любий трамвайчику, сон тобі в руку!
Київ, 25.08.2015
