Без назви
з рубрики / циклу «Палітра мрій»
Вона вже не рятувала... Вона стала, тим чим є. Не з`єднувала поділене дорогою небо, не давала відчути політ, не летіла зустрічати схід сонця, де відкривалась панорама душевного піднесення.., не була в парі з вітром, який рвався назустріч і обдавав адреналіновим холодком... Вона стала тим, чим є...
Треба просто вміти любити і поважати одне одного. Кожна людина міняється. Часто ми вішаєм якісь ярлики, і якщо щось змінюється, ми або у захваті, або ж все, стає нецікавим... Це неправильно. Треба вміти бачити нове і знаходить в тих змінах особливе...
- Чому ж ти вже не рятуєш? Ти заміняла тисячу психологів. В тобі була шаленість, пристрасть, ніжність, віра і чекання... Ти загубилась в розмаїті свого оточення, де немає часу для мене... Ти стала тим чим є-просто швидкість.
Поділене дорогою небо, відсвічувало тьмяним спалахом сонця.