Світ, у якому мені хотілося б зростати
твір-роздум
Яким люди бачать найкращий або ідеальний світ? Ми зустрічаємо зовсім різні думки. Деякі вважають, що суть в техніці, потрібно лише більше сучасності - і все зміниться. Інші впевнені, що лише природа робить світ прекрасним і неповторним, тому завжди прагнуть її захищати. Ще зустрічаються думки про ідеальний світ без війни, жорстокої влади і несправедливих законів. А інші навіть думають, що сенс життя – це гроші. Якщо ти живеш в достатку – будеш щасливим. Але які із цих думок правильні? Бо колись ми все-таки запитаємо себе: «У якому світі я хочу зростати?»
На мою думку, суть зовсім не в сучасній техніці чи в природі, хоча стан навколишнього середовища у світі зараз дуже важливий. Механічні засоби лише знищують природу, яка дає нам чисте, свіже повітря. А хіба багатства можуть стати головними? Гроші – це лише речі, і щастя вони, звісно, не приносять. Тому потрібно пам’ятати, хто робить наше життя справді прекрасним – люди, що нас оточують, близькі, рідні й друзі. І також те, що вони бережуть у своїх серцях: любов, доброта, чесність, відвертість, щедрість, взаємодопомога, привітність, люб’язність і справжня підтримка. Лише вони можуть розвіяти сум і подарувати нам радість; допомогти в будь-чому; підтримати в лиху годину й просто вислухати й зрозуміти. Наші проблеми й негаразди з друзями чи рідними значно легше розв’язати, більше того - вони можуть просто зникнути.
З іншого боку, всі ж бажають не робити помилок, не потрапляти в скрутні ситуації, не зустрічатися з проблемами, не шкодувати за якийсь вчинок, не працювати занадто важко. Певно, таким чином світ став би набагато кращим? Але, якщо поглянути з іншого боку, то нічого поганого в проблемах немає – навіть навпаки. З чого ж тоді ми отримуємо знання? Всі наші негаразди на життєвому шляху допомагають зростати, навчатися, і змушують кожного разу задуматись над чимось важливим. Ми вчимося з помилок розуміти одне одного, легше знаходимо вихід із ситуацій наступного разу, стаємо більш дорослими в душі. Тому наші помилки лише навчають нас людяності й допомагають жити.
Якщо когось запитати, де найкраще жити, ми лише почуємо відповідь - «за кордоном». Одразу виникає запитання – чому? Невже далеко від Батьківщини завжди добре? Чому багато людей бажають поїхати від рідного дому? Можливо, вони лише думають, що в неосяжних іноземних країнах кращі умови, міста й все інше. Просто бажають жити в ідеальному світі. Хіба ж у далекому, чужому краї краще, ніж у теплому, затишному й такому рідному домі? Насправді – ні. Лише рідний край подарує нам чудове майбутнє й вільне життя. Варто про це пам’ятати й шанувати свою Батьківщину, бо вона – найкраща. Я б завжди хотіла зростати в рідній Україні й ніколи її не покидати.
Якщо добре все переглянути й зважити, сучасне життя містить багато чого, за що варто боротися, дає змогу відстоювати свою думку й відчувати кожен день на повну. Якщо хтось знищує рослини, обов’язково знайдуться інші, які захистять природу й боротимуться проти її пошкодження. Це складне питання навчає нас бути сильними, долати труднощі, розуміти інших та допомагати їм, пізнавати життя й самих себе. Все, що переживаємо, все, що зустрічається на життєвому шляху, існує для нашої ж користі. Навіть війна є лише випробуванням для країни й народу, вагомим питанням «Чи готова Україна відстояти свою волю й незалежність?» І наша країна буде мужньо боротися, доведе, що достойна бути самостійною. Адже кожна людина прагне бути вільною й сміливою, а наш народ – особливо. Я б завжди хотіла жити в країні, яка будь-коли готова починати боротьбу за свою свободу.
Тому світ, в якому мені хотілося б зростати, - це вільна й незалежна Україна. Світ, де завжди будуть ті, хто по-справжньому зрозуміє й підтримає. Світ, наповнений емоціями, почуттями, щастям, любов’ю та добротою, з людьми, які навчають нас бути людяними на власному прикладі, де кожен може відстояти свою думку. У такому світі ми легко пізнаємо, для чого живемо, розуміємо нарешті самих себе. З кожним днем ми стаємо сильнішими й витривалішими, вчимося бачити той справжній життєвий шлях і не відходити від нього. Коли ж є зло, знаходяться ті, які готові йому справедливо протистояти.
Лише мир, взаєморозуміння, взаємодопомога й любов змінять на краще наше майбутнє та світ, у якому ми зростаємо. Варто вчитися в інших людей і віддячувати їм радістю – розпочати змінювати світ на краще з самих себе. Те, що ми чинимо сьогодні, може кардинально змінити наше майбутнє. І я намагаюся робити так, щоб всі мої дії створювали світ моєї мрії, світ, у якому я хотіла б зростати, - вдосконалюю себе, навчаюся з помилок, стараюся навчати інших сміливо йти назустріч долі, якою б вона не була, - і бажаю це всім! Нехай кожен прислухається до свого серця й обере правильний життєвий шлях. Тоді люди зрозуміють, що життя лише одне й треба його провести в доброму ставленні до людей і допомозі їм, не витрачаючи часу на непорозуміння й суперечки. Важливо, щоб ми прислухалися один до одного, йшли назустріч у вирішенні питань і дарували щастя. Тому не варто шукати кращого місця, ніж Україна, бо вона – найкраща, найрідніша, вільна, мужня й незламна, якою ми її творимо і яка завжди буде жити у наших серцях.