Перевертом світ
з рубрики / циклу «Про долю»
Земля стогнала,
Небо гриміло,
Мати ридала,
Серце боліло.
Біле – вже чорне,
Здушило горе,
Мов душу оре,
Як на зяб поле.
Руки до неба,
Простягає в молитві,
Боже, не треба,
Трупами вкриті.
Поля, долини,
Міста і села,
Не заслужили,
Страшна дилема.
Що нам ділити,
З ким, хочу знати?
Нам би радіти,
Край прославляти.
Земля ще стогне,
Від фашистських чобіт,
Москаль її горне,
Чеченець радіє,
Все шкірить зуби,
Марно він мріє,
Не довго до згуби.
Земелька наша,
І ми її діти,
Скажена ваша,
Не вмієте любити.
Руки у крові,
В гріхові душа,
Вам би любові,
Не варте й гроша.
За копійчину,
Не буде пуття,
Підете в домовину.
На Божий суд,
І всім по заслузі,
За страшний блуд,
Розплата катюзі.
м.Славута,
