***
Так довго я був у покої
І серце саменьке було
Бо Не зустрічав я ще такої
До якої лежало б воно
Я думав кохання немає
Не потрібне для мене воно
Та тепер його дещо картає
Те, що не покажеш і в кіно
Те, що змушує його битись
Зриватись біля тебе мала!
Ти навчила його коритись
Тепер ти для нього одна
Без тебе не хочу я бути
Без погляду твого і слів
З тобою у серці буду я жити
Бо стримати його не зумів
Нема тепер мені покою
І доля напевне така
Захопила мій світ собою
Я раб, тепер воля твоя…